Реформування системи управління міст Російської імперії в науково-публіцистичному дискурсі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

• Дата: 2019
• Автор: Добржанський, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Методологія. Історіографія. Джерелознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179692
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Реформування системи управління міст Російської імперії в науково-публіцистичному дискурсі кінця ХІХ – початку ХХ ст. / С. Добржанський // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 155-171. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Завдання дослідження полягають в аналізі особливостей сприйняття системи управління міст Російської імперії в публіцистичному дискурсі, з’ясуванні ставлення громадськості до реформ 1870 та 1892 рр. та характеристиці пропозицій економістів, правознавців, істориків кінця ХІХ – початку ХХ ст. щодо зміни чинного законодавства у цій сфері. Методологія ґрунтується на принципах порівняльно-історичного й міждисциплінарного аналізу, класифікації та типології, методах просопографії. Наукова новизна сформована комплексним, на основі широкого переліку науково-публіцистичних праць, публікацій у пресі вивченням оцінок і пропозицій фахівців та громадськості щодо повноважень і діяльності міських органів самоврядування. Висновки. Сеґмент аналізованої літератури представлено авторами, які мали різний професійний та політичний досвід, репрезентували інтереси влади й опозиції, простих міщан або вищого чиновництва, робітників і промислово-фінансових кіл. Незалежно від цього, а також обсягу й формату видання (стаття, брошура, книга), кожен із них наводив ознаки недосконалості/кризи поточного становища та необхідності реформування міського самоуправління. До початку Першої світової війни в науково-публіцистичних колах і періодиці утвердилося стійке переконання про потребу змін у системі місцевого самоврядування. Ступінь їх радикальності та особливості обговорюваних проектів залежали від політичних поглядів, лояльності/опозиційності до влади, досвіду чиновницької роботи тощо. Основними вадами називалися обмежене виборче право й залежність від адміністрації. Утім уряд прагнув зберегти, а можливо навіть посилити контроль над міською владою, тож подібна критика не принесла практичних результатів.