Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності

Розглянуто роль стратегічних інформаційних комунікацій у розвитку академічної науки та особливості їх застосування в рамках Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року з метою формування національної інноваційної екосистеми. Показано, що актуальність таких інструментів...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автор:	Горовий, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наука і суспільство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179705
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності / В.М. Горовий // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 3. — С. 3-9. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-179705
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1797052021-06-01T01:26:17Z Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності Горовий, В.М. Наука і суспільство Розглянуто роль стратегічних інформаційних комунікацій у розвитку академічної науки та особливості їх застосування в рамках Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року з метою формування національної інноваційної екосистеми. Показано, що актуальність таких інструментів керування процесом використання здобутків вітчизняної науки в суспільній практиці постійно зростає. The article considers the peculiarities of the use of strategic information communications in the development of domestic science, in the formation of the national innovation ecosystem and the sphere of innovation for the period up to 2030, the growing importance of these tools for managing the use of domestic science in social practice. 2021 Article Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності / В.М. Горовий // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 3. — С. 3-9. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.03.003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179705 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука і суспільство Наука і суспільство
spellingShingle	Наука і суспільство Наука і суспільство Горовий, В.М. Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності Вісник НАН України
description	Розглянуто роль стратегічних інформаційних комунікацій у розвитку академічної науки та особливості їх застосування в рамках Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року з метою формування національної інноваційної екосистеми. Показано, що актуальність таких інструментів керування процесом використання здобутків вітчизняної науки в суспільній практиці постійно зростає.
format	Article
author	Горовий, В.М.
author_facet	Горовий, В.М.
author_sort	Горовий, В.М.
title	Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності
title_short	Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності
title_full	Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності
title_fullStr	Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності
title_full_unstemmed	Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності
title_sort	стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Наука і суспільство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179705
citation_txt	Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності / В.М. Горовий // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 3. — С. 3-9. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT gorovijvm strategíčníkomuníkacíívnaukovoínformacíjnomuprocesísučasností
first_indexed	2025-07-15T18:38:57Z
last_indexed	2025-07-15T18:38:57Z
_version_	1837739266311979008
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 3 3 doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.03.003 СТРАТЕГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ В НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОСТІ Розглянуто роль стратегічних інформаційних комунікацій у розвитку академічної науки та особливості їх застосування в рамках Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року з метою формування національної інноваційної екосистеми. Показано, що актуаль- ність таких інструментів керування процесом використання здобутків вітчизняної науки в суспільній практиці постійно зростає. Ключові слова: стратегічні комунікації, інформаційні комунікації, науко- ва інформація, академічна наука, управлінські структури, комп’ю те ри за- ція, бібліотечні установи, творчий потенціал суспільства. Постійно зростаючий запит сучасного інформаційного сус- пільства на інноваційні форми свого розвитку зумовлює необ- хідність як удосконалення організації самої наукової діяльнос- ті, так і підвищення ефективності впровадження її результатів у суспільну практику. Останніми десятиліттями у вітчизняній науці відчутно посилюється тенденція до пріоритетного розви- тку фундаментальних досліджень. Саме в академічній науці, фінансованій державою, як правило, й здобуваються результа- ти світового рівня, які формують на міжнародній арені імідж України як країни з високим рівнем фундаментальної науки. На підтвердження цьому можна навести приклад нещодавніх подій, коли ще на самому початку пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 академічні інститути продемонстрували високу готовність до подолання викликів сучасності. Так, фа- хівці Інституту молекулярної біології і генетики НАН Украї- ни за два тижні змогли розробити вітчизняні тест-системи для діагностики коронавірусу SARS-CoV-2, що викликає захворю- вання COVID-2019, і те, що на практиці їх, на жаль, так і не було застосовано через відсутність державного фінансування, не провина науковців. У світі добре знають і високо оцінюють наукові результати й інших установ Академії біохімічного про- філю, таких як Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця, Інсти- тут біохімії ім. О.В. Палладіна, Інститут біології клітини. Імідж НАУКА НАУКА І СУСПІЛЬСТВО І СУСПІЛЬСТВО ГОРОВИЙ Валерій Микитович — доктор історичних наук, професор, заступник генерального директора Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського 4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (3) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО України як держави з високим науковим по- тенціалом сформувався і підтримується завдя- ки результатам фундаментальних досліджень світового рівня в математиці, фізиці, астроно- мії, хімії, матеріалознавстві та багатьох інших наукових напрямах, які зосереджені й активно розвиваються в НАН України 1. Водночас прикладні наукові дослідження все більше зміщуються у сферу діяльності га- лузевих наукових колективів та університет- ської науки, проте в українських реаліях вони не мають достатнього фінансування і не дають негайного практичного результату, як це від- бувається на Заході. При цьому прикладна на- ука не може існувати без фундаментальної, з якої вона черпає знання та ідеї. Таким чином підтримка державою фундаментальних дослі- джень фактично означає підтримку національ- ного наукового потенціалу в цілому. Велике значення для ефективного впро- вадження в суспільну практику результатів академічної науки має ініційований державою розвиток у національному інформаційному просторі стратегічних інформаційних комуні- кацій. Ці інформаційні комунікації в сучасно- му суспільстві набувають функцій основного інструмента керування інформаційним про- цесом в умовах зростаючої інформаційної не- залежності соціальних структур суспільства від традиційної інформаційної вертикалі дер- жави. Інформаційні комунікації, насамперед стратегічні, управлінські структури справед- ливо вважають найефективнішим механізмом керування інформаційними обмінами на су- часному етапі інформатизації, який зараз ха- рактеризується постійно зростаючим числом джерел суспільного інформування. Адже саме вони забезпечують «скоординоване і належне використання комунікативних можливостей держави — публічної дипломатії, зв’язків з громадськістю, військових зв’язків, інформа- ційних та психологічних операцій, заходів, 1 Як зміниться Академія наук? Перше інтерв’ю Анато- лія Загороднього — нового очільника НАН України після Бориса Патона. Рубрика. 9 листопада 2020 р. https://rubryka.com/article/anatoly-zagorodny/ спрямованих на просування цілей держави»2. Стратегічні комунікації узгоджують основ- ні напрями інноваційного процесу, в якому проявляється цілепокладання суспільного розвитку, з відповідним управлінським ін- формаційним ресурсом держави. Входження академічної науки зі своїм науково-інформа- ційним ресурсом до системи цих комунікацій об’єк тив но сприяє підвищенню якості інфор- маційних обмінів на загальнонаціональному рівні, зближенню науки з потребами сучасного суспільного розвитку, забезпеченню наукового обґрунтування планів суспільного розвитку та зворотного зв’язку в їх реалізації. Включення академічних структур до систе- ми стратегічних комунікацій сприяє також під- вищенню ефективності їх діяльності. Причому цей процес не лише створює можливості для по- єднання між собою всіх центрів розвитку ака- демічної науки, встановлення зв’язків з керів- ними центрами Академії, з центрами розвитку науково-прикладних досліджень, а й сприяє зміцненню контактів між академічною наукою та структурами, які безпосередньо займають- ся організацією суспільного виробництва. Як було наголошено у звіті головного вченого се- кретаря НАН України академіка НАН Украї- ни В.Л. Богданова про діяльність Президії та Бюро Президії НАН України у 2015–2019 рр., ці комунікації вже зараз зміцнюють налаго- джені раніше продуктивні зв’язки з Міністер- ством розвитку економіки, торгівлі та сіль- ського господарства України, Міністерством культури України, Державним космічним агентством, НАЕК «Енергоатом», концерном «Укроборонпром», акціонерним товариством «Турбоатом» та іншими міністерствами і ві- домствами, великими виробничими і фінансо- во-промисловими структурами 3. Ця тенденція 2 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України»: Указ Президента Украї- ни № 555/2015 від 24.09.2015. https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/555/2015#Text 3 Звіт головного вченого секретаря НАН України ака- деміка НАН України В.Л. Богданова про діяльність Президії та Бюро Президії НАН України у 2015– ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 3 5 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО відповідає потребі державних органів у такому співробітництві, а також необхідності «забез- печити проведення інформаційних кампаній, спрямованих на формування у суб’єктів інно- ваційної діяльності розуміння пріоритетів, на- лаштування суспільної думки на важливість науки та її фінансової підтримки» 4. Ефективність стратегічних комунікацій у сучасному суспільстві значною мірою зале- жить від використання суспільного інформа- ційного ресурсу, який зберігається у фондах бі- бліотек. Ці установи в процесі комп’ютеризації поступово перетворюються на центри комп- лектування, організації збереження та ефек- тивного використання суспільно значущих, необхідних для національного розвитку ресур- сів, які відбираються з величезного обсягу про- дукованої в сучасних умовах інформації. Для наповнення стратегічних комунікацій якісним ресурсом дуже важливою є також функція наукових бібліотек, пов’язана з їх можливостями щодо аналізу ресурсів глобаль- ного інформаційного простору. Поряд з цим стратегічні комунікації ефективно проявляють себе в забезпеченні міжнародних наукових ін- формаційних обмінів, зв’язків з міжнародними академічними центрами відповідно до процесу еволюції інформаційного суспільства. Зростаюча ефективність сучасних інфор- маційних комунікацій зумовлена також і ак- туальними здобутками технічного прогресу. В період значного загострення небезпечних кліматичних, екологічних, мікробіологічних та інших викликів, що постають перед суспіль- ством, дуже своєчасним для адекватної відпо- віді на ці загрози став розвиток електронних інформаційних технологій, які дають можли- вість досягти відповідних темпів інфотворення в розвитку пізнавальної сфери людської діяль- 2019 рр. http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/ View.aspx?MessageID=6379 4 Про першочергові заходи щодо підвищення ефектив- ності наукових досліджень в Національній академії наук України, визначені в пропозиціях до проекту державної стратегії розвитку науки, технологій та ін- новаційної діяльності. http://www.nas.gov.ua/UA/ Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5713 ності. Електронні інформаційні комунікації наукової сфери при цьому дають можливість сконцентрувати зусилля наукових центрів, творчого потенціалу суспільства на актуальній для людства проблематиці. Розвиток страте- гічних комунікацій, вдосконалення управлін- ня ними якраз і є тими шляхами, які «най- краще відповідають подоланню перешкод, що найбільше заважають інноваційному процесу в Україні; потребують найменше бюджетних видатків і фіскальних ресурсів, але при цьому здатні приносити відчутні результати за міні- мальних вкладень; є найменш вразливими до корупції та інших зловживань» 5. У «нервовому» механізмі соціальних інфор- маційних обмінів активне впровадження в сус- пільну свідомість нових здобутків фундамен- тальних наук стає все більш важливим факто- ром зростаючого самоусвідомлення сучасного соціального організму. Однак слід зазначити, що в атмосфері стрімкого технічного прогре- су стають помітними також і певні негативні тенденції: на рівні стратегічних комунікацій в останні десятиліття спостерігається знижен- ня суспільної уваги до введення в суспільну практику здобутків гуманітарних наук. І роз- виток цієї тенденції негативно позначається на збалансованості пізнавального процесу, упо- рядкуванні знань, створює в суспільній свідо- мості все більш помітні проблеми також і для перспектив подальшого розвитку деяких висо- котехнологічних галузей суспільної діяльності (див., наприклад, [1]). З огляду на зазначену ситуацію Френсіс Фукуяма і Мітіо Каку попереджали, що су- часний напрям розвитку вищої освіти з орі- єнтацією на максимізацію прибутку і на пере- творення освіти на інструмент для підготовки вузькопрофільних фахівців становить загрозу традиційному розумінню ролі університету, в якому гуманітарні науки посідають важливе місце [2]. 5 Про схвалення Стратегії розвитку сфери інновацій- ної діяльності на період до 2030 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526- 2019-%D1%80#Text 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (3) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО Зміцнення зв’язків вітчизняної науки з ви- робництвом, вдосконалення управлінської ді- яльності в українському суспільстві зумовлює необхідність постійного включення наукової інформації академічних інститутів до систе- ми соціальних інформаційних комунікацій. Напрацювання академічної науки мають бути фактично мегатрендами розвитку науково- практичної діяльності, відображатися в інно- ваційних наративних продуктах [3], активізу- вати впровадження досягнень передової науки в практику суспільної діяльності. При цьому для збалансованого інноваційного розвитку суспільства підвищення ефективності функ- ціонування соціальних інформаційних кому- нікацій має здійснюватися в гармонійному по- єднанні всіх видів наукової діяльності. Слід зазначити, що успішне поширення ре- зультатів наукових досліджень у стратегічних комунікаціях значною мірою залежить від уважного вивчення і врахування особливостей трьох основних напрямів еволюції цих каналів інформаційних обмінів: 1) впровадження тех- нологічних рішень, спрямованих на забезпе- чення якісного донесення до користувача ін- формаційного сигналу; 2) розвиток структури самої системи соціальних інформаційних ко- мунікацій; 3) оптимізація контенту в інформа- ційних обмінах з урахуванням технологічних можливостей наявних каналів зв’язку. Специфіка першого напряму сучасного ін- формаційного процесу полягає в постійному оновленні технологічних рішень функціону- вання системи соціальних інформаційних ко- мунікацій. Такі рішення дедалі більше зумов- лені специфічними потребами різних катего- рій користувачів. При цьому пропонований контент має враховувати специфіку потенцій- ної аудиторії користувачів, особливості осно- вних технологій зберігання, структуризації, організації продуктивного використання ре- сурсів, можливості персональних комп’ютерів та широкого спектру локальних пристроїв до них. Технічні показники розвитку комуніка- цій значною мірою характеризують конкурен- тоспроможність використовуваної інформа- ційної системи завдяки зручному доступу до інтернет-ресурсів, створенню все більш ефек- тивних пошукових систем для відбору ресур- сів глобального інформаційного простору, ана- лізу масивів електронної інформації, розвитку базових ресурсів і технологій керування ними. Вдосконалення самої системи соціальних інформаційних комунікацій зумовлене постій- ним оновленням соціальної структури постін- дустріального, інформаційного суспільства. При цьому слід враховувати процес створення комунікацій для обслуговування нових соці- альних структур, специфіку спільних інтересів їхніх членів в інформаційній проблематиці. Слід зазначити, що використання інтернет- технологій в українському суспільстві, як і в усьому світі, поступово переходить від рівня побутово-розважального до прагматичного і поширюється на всі види суспільної діяльнос- ті. Цей процес стимулює якісну трансформа- цію інформаційної діяльності. Участь держави в розвитку сучасної системи соціальних ко- мунікацій при цьому відображає особливості процесу самоусвідомлення суспільного роз- витку. Зростаюче значення наукової складової в процесі суспільного розвитку, актуалізація наближення результатів затребуваних сус- пільством наукових досліджень безпосередньо до практики суспільних перетворень, забезпе- чення конкурентоспроможності вітчизняної наукової продукції в міжнародних обмінах зу- мовлює зростання об’єктивної зацікавленості суспільства в активізації розвитку вітчизняної науки і дієвому донесенні її результатів до сфе- ри суспільної свідомості. Крім того, постійне наповнення інформаційних комунікацій ак- туальною для суспільства науковою інформа- цією має стати орієнтиром у суспільно значу- щому розвитку творчої ініціативи, творчого потенціалу українського суспільства. З розвитком процесів суспільної інфор- матизації, прискоренням інформаційних об- мінів, зменшенням часової дистанції від про- цесу створення інформаційних ресурсів до їх використання особливо зростають вимоги до змістової якості наукових інформаційних про- дуктів. За образним порівнянням академіка НАН України Олексія Семеновича Онищен- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 3 7 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО ка, сучасний інформаційний процес нагадує користування водогоном. При цьому технічне забезпечення функціонування інформаційних процесів, за аналогією, можна порівнювати з експлуатацією трубопроводів, а змістове напо- внення — з доставкою користувачам потрібної для їх життєдіяльності води. У нинішніх умовах якісні параметри в сис- темі функціонування стратегічних інформа- ційних комунікацій набувають особливо ве- ликого значення також з огляду на специфіку інформаційної війни, в якій Україна перебуває зі своїм північним сусідом. У зв’язку з цим у Доктрині інформаційної безпеки України по- ставлено як одне з першорядних завдань ско- ординоване і належне використання комуні- кативних можливостей в інтересах держави 6. Реалізація цього завдання тісно пов’язана з якісним удосконаленням змістової складової науково-інформаційного контенту в системі стратегічних комунікацій, орієнтованих на розвиток національного інформаційного про- стору 7, на підтримку національної інформа- ційної безпеки. Процес підвищення ефективності інфор- маційних обмінів у системі стратегічних ко- мунікацій має враховувати не лише актуаль- ність важливих проблем, що постають перед суспільством, а й характер конкурентних вза- ємовідносин у глобальному інформаційному просторі, інформаційний ресурс якого стрімко зростає. Проблема ефективного освоєння цьо- го ресурсу в інтересах розвитку вітчизняних стратегічних комунікацій, по-перше, потребує оперативного впровадження здобутків сучас- ної науки в цей процес. Серед таких іннова- цій перспективним видається включення до загального процесу освоєння сучасних інфор- 6 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 р. «Про Доктрину інфор- маційної безпеки України»: Указ Президента Украї- ни від 25.02.2017 № 47/2017. https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/47/2017#Text 7 Ліпкан В.А. Експертний висновок на проект Страте- гії розвитку ефективних комунікацій у ЗСУ. https:// goal-int.org/ekspertnij-visnovok-na-proekt-strategii- rozvitku-efektivnix-komunikacij-u-zsu/ маційних ресурсів новітніх методик роботи з інформацією, які якнайкраще збагачують нас знаннями. По-друге, в процесі освоєння зростаючих обсягів інформаційних ресурсів для реаліза- ції сучасних наукових проєктів є необхідність залучення безпосередньо до процесу дослід- ницької діяльності комп’ютеризованих на- укових бібліотек. Ці бібліотеки мають бути активно присутніми в системі електронних ко- мунікацій, відстежувати і першими фіксувати нові здобутки сучасних інформаційних техно- логій, пошукових систем, робототехніки для функціонування в глобальних інформаційних масивах, формувати і доводити до академічних наукових установ загальне уявлення про на- прями розвитку глобального інформаційного простору, брати активну участь у формуванні базової інформації для сучасної дослідницької роботи і супроводжувати дослідницький про- цес актуальною інформацією. Цей підхід до сучасної організації наукової діяльності дає можливість звільнити дослід- ників, працівників переднього краю наукової діяльності від невластивих їм функцій опе- раторів інформаційних ресурсів. Адже «…уся організація діяльності науковців, починаючи від академіків і закінчуючи молодими дослід- никами, має підпорядковуватися основній меті — сприяти розвитку й ефективному ви- користанню їхнього творчого потенціалу» [4]. У зв’язку з цим слід переглянути ставлення до ролі інформаційних працівників у науко- вих колективах, у яких є бібліотеки, розвивати конструктивні форми взаємодії, не обмежува- ні традиційним книгозабезпеченням. По-третє, присутність наукових бібліотек, тісно пов’язаних з академічною наукою, в со- ціальних інформаційних комунікаціях сприяє поліпшенню наповнення цих комунікацій якісною науковою, науково-популярною ін- формацією, збагаченню суспільної свідомості здобутками вітчизняної науки. Варто також додати, що ефективність функ- ціонування наукових бібліотек у системі на- укових комунікацій може бути істотно підви- щена в разі вирішення проблеми їх кооперації. 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (3) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО Потенціал кооперативних підходів до комп- лектування бібліотек новою інформацією і зростаючі можливості використання оцифро- ваних ресурсів стануть важливим чинником підвищення якості сучасної бібліотечної ді- яльності, розширення можливостей скоорди- нованого дистанційного обслуговування ко- ристувачів, у тому числі й серед управлінських структур. Слід зазначити, що цей висновок уже під- тверджується практикою діяльності тих біблі- отечних установ, які освоїли електронні інфор- маційні технології, поповнюють свої фонди електронною інформацією і змогли організу- вати обслуговування такою інформацією су- часних користувачів, в тому числі й дистанцій- но, збагачуючи інформаційні обміни в системі електронних комунікацій. Близько двох де- сятків років таке обслуговування здійснюють спеціальні підрозділи Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (Служба інфор- маційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ), Національна юри- дична бібліотека (НЮБ), Фонд президентів (ФП) України), Львівська національна науко- ва бібліотека України імені Василя Стефаника, а також низка галузевих та обласних бібліотек. Очевидно, всі ці напрацювання мають взяти на озброєння бібліотеки академічних установ. Отже, розвиток електронних інформацій- них технологій сприяв зростанню значення стратегічних інформаційних комунікацій, створив можливості для суттєвого вдоскона- лення науково-інформаційного забезпечення як академічної, так і прикладної науки акту- альною високоякісною електронною інфор- мацією. Реалізація цих можливостей приведе до підвищення продуктивності академічної науки, оскільки в її науково-інформаційне за- безпечення можуть бути включені інновацій- ні джерела наукового інформування в усьому багатстві оригінальних підходів, аргументацій, характерних для глобального інформаційного простору. Підвищення ефективності використання системи стратегічних комунікацій таким чи- ном є важливою складовою реалізації Страте- гії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року для створення і розвитку національної інноваційної екосистеми та за- безпечення ефективної взаємодії її елементів як рушія прискореного економічного зростан- ня в Україні. Активна присутність доробку ві- тчизняної науки в процесі якісного розвитку стратегічних комунікацій, забезпечення тісного зв’язку цього процесу з розвитком усього меха- нізму комунікативних процесів в Україні стає важливим чинником підвищення наукового рівня суспільної свідомості. Цей чинник прямо пов’язаний зі зростанням творчого потенціалу нації — важливої характеристики її суспільної зрілості в інформаційному суспільстві. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Nadybska O.Ya. Socio-humanitarian knowledge in the context of determining the values and priorities of society. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy. 2010. (41): 83–94. (in Ukrainian). [Надибська О.Я. Соціогуманітарне пізнання у контексті визначення цінностей та пріоритетів розвитку соці- уму. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2010. Вип. 41. С. 83–94. http://www.zgia. zp.ua/gazeta/VISNIK_41_6.pdf ] 2. Zelinskyj M., Drapohuz V. Humanitarian worldview in spiritual life of a person. Herald of Kyiv National University of Trade and Economics. 2017. (2): 30–41. (in Ukrainian). [Зелінський М., Драпогуз В. Гуманітарна картина світу в духовному бутті людини. Вісник Київського національ- ного торговельно-економічного університету. 2017. № 2. С. 30–41. http://visnik.knute.edu.ua/files/2017/02/5. pdf ] 3. Horovyi V. (ed.) et al. Shaping of strategic narrative for information support of the reintegration of the temporari- ly occupied territory into common Ukrainian context. Kyiv, 2017. (in Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/ nbuv.0002157 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 3 9 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО [Горовий В.М., Онищенко О.С., Половинчак Ю.М. та ін. Формування стратегічного наративу інформаційно- го забезпечення реінтеграції тимчасово окупованих територій в загальноукраїнський контекст. НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. К.: НБУВ, 2017.] 4. Malitsky B.A. Academic science: traditions and responses to new challenges. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2005. (1): 11–24. [Маліцький Б.А. Академічна наука: традиції і відповіді на нові виклики. Вісник НАН України. 2005. (1): 11–24.] Valeryi M. Goroviy Vernadskyi National Library of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2644-5249 STRATEGIC COMMUNICATIONS IN THE SCIENTIFIC AND INFORMATION PROCESS OF MODERNITY The article considers the peculiarities of the use of strategic information communications in the development of domestic science, in the formation of the national innovation ecosystem and the sphere of innovation for the period up to 2030, the growing importance of these tools for managing the use of domestic science in social practice. Keywords: strategic communications, information communications, scientific information, academic science, manage- ment structures, computerization, library institutions, creative potential of society.

Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності

Репозитарії

Схожі ресурси