Практики та структура дозвілля робітників України в контексті індустріальних трансформацій кінця ХІХ – початку ХХ ст. (за матеріалами Катеринославської ґубернії)

• Дата: 2020
• Автори: Шляхов, О., Донік, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179722
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Практики та структура дозвілля робітників України в контексті індустріальних трансформацій кінця ХІХ – початку ХХ ст. (за матеріалами Катеринославської ґубернії) / О. Шляхов, О. Донік // Український історичний журнал. — 2020. — Число 1. — С. 45-62. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Мета дослідження – визначити основні форми проведення дозвілля індустріальними робітниками Катеринославщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Методологія ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності. Використано такі загальноісторичні методи: історико-генетичний, ретроспективний, історико-типологічний. Автори дотримуються цивілізаційного підходу та методологічних засад історії повсякденності. Наукова новизна. На основі широкого кола джерел охарактеризовано соціокультурну царину буденності робітництва реґіону, дозвілля, відпочинок, святкові звичаї. Висновки. Зазначено, що пореформена доба спричинила відчутні зміни в житті робітників Катеринославської ґубернії, вплинула на їхні погляди та поведінкові реалії. Органічною складовою історії повсякдення пролетарів була культура розваг. У зв’язку з цим виокремлено основні форми проведення вільного часу металургами та гірниками краю. З’ясовано, що типовим тут було вживання горілчаних напоїв, азартні ігри, а також балачки в товариському колі. Проводити вільний час іншим чином (поза кабаками) в більшості робітників не було бажання, а часто й реальної можливості. Водночас спостерігалася тенденція до розмаїття відпочинку трудящих, рівень культурного розвитку яких, і перш за все металістів, поступово зростав. Наголошено, що серед письменних робітників Катеринославщини у вільний від праці час досить популярним ставало читання книжок та періодичної преси. Поступово збільшувалося й число трударів, які відвідували кіносеанси або публічні лекції. Визначено, що робітництво краю на початку ХХ ст. здебільшого не сприймало себе як складову тогочасного соціуму, а навпаки, перш за все як силу, котра йому активно протистояла.