Концепція культурної ідентичності в контексті історії культури постмодерного світу
Метою дослідження є аналіз множинної культурної ідентичності як динамічного процесу в контексті постмодерного світу. Методологія дослідження. Для проведення дослідження використані системний, культурно-історичний, герменевтичний та інтеґративний підходи. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуван...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179729 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Концепція культурної ідентичності в контексті історії культури постмодерного світу / В. Пилипів // Український історичний журнал. — 2020. — Число 1. — С. 172-180. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Метою дослідження є аналіз множинної культурної ідентичності як динамічного процесу в контексті постмодерного світу. Методологія
дослідження. Для проведення дослідження використані системний, культурно-історичний, герменевтичний та інтеґративний підходи. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні доцільності використання концепції
множинної культурної ідентичності в контексті ґлобалізаційних процесів,
що потребує вироблення нової парадигми мислення. За сучасних умов імперативом соціально-культурної взаємодії стає власний вільний вибір культурної
ідентифікації, який спонукає індивіда до осмислення міжособистісних і міжгрупових взаємодій із позиції толерантності та робить його відкритим для
розуміння носіїв інших ідентичностей. Висновки. Конструктивістський підхід до розуміння феномену культури, який став панівним у постмодерному
світі, сприяв виникненню нової інтерпретації культурної ідентичності, котра розуміється як динамічний процес об’єднання індивідуальної та групової
ідентичностей і не є абсолютно завершеною. Результати проведеного дослідження дозволяють дійти висновку, що множинна культурна ідентичність сприяє здатності людини до змін, здатності давати раду новим викликам,
якими сповнений ґлобалізований світ. Ця здатність до адаптації є суттєвою
передумовою покращення процесу міжкультурної комунікації в межах нової геополітичної конструкції світобудови. |
|---|