Союз Пілсудського – Петлюри в історії боротьби за українську державність
Аналізується перебіг українсько-польських відносин часів Української революції 1917–1921 рр., перехід від фази збройного протистояння до налагодження союзницької взаємодії, спрямованої на відсіч спільному ворогові – російському більшовизму. Методика дослідження спирається на загальні наукові метод...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
Назва видання: | Український історичний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179742 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Союз Пілсудського – Петлюри в історії боротьби за українську державність / В. Верстюк // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 4-21. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Аналізується перебіг українсько-польських відносин часів Української революції
1917–1921 рр., перехід від фази збройного протистояння до налагодження союзницької взаємодії, спрямованої на відсіч спільному ворогові – російському більшовизму. Методика дослідження
спирається на загальні наукові методи аналізу, історизму, порівняння, деталізації та узагальнення. Також застосовано компаративний і структурний методи. Події 1919–1920 рр. розглядаються
у широкому міжнародному контексті становлення Версальської політичної системи, геополітичного переформатування Центрально-Східної Європи. Наукова новизна. На основі української
та польської історіографії, через уведення до наукового обігу низки нових архівних матеріалів
фокусується увага на процесі становлення українсько-польських дипломатичних відносин, дипломатичній місії на чолі з А.Лівицьким, її прибутті до Варшави у жовтні 1919 р., дискусіях із польськими політиками з приводу визначення майбутнього міждержавного кордону. Чинниками, що справляли вагомий вплив на переговорний процес, стали поразки військ УНР, перехід Української галицької армії на бік ґенерала А.Денікіна, жорсткі вимоги Варшави щодо включення до
складу II Речіпосполитої Східної Галичини й Західної Волині, вимушене визнання українською
стороною територіальних втрат, їх фіксація в декларації від 2 грудня 1919 р., реакція вітчизняних
політиків на поступки уряду УНР, роль Ю.Пілсудського й С.Петлюри в підготовці договору, завершення переговорного процесу, підписання політичної та військової конвенцій і похід об’єднаних
сил на Київ. Детально розкривається непростий, сповнений компромісів процес пошуку шляхів
до порозуміння, що зрештою призвело до єдності у протистоянні спільному ворогові. У висновках
констатується, що Варшавський договір залишається дискусійною подією. Оцінки його позбавлені однозначності та спрощеного неґативізму. Наголошується, що хоч тодішній союз і був нерівнозначним, проте дозволив продовжити боротьбу за українську незалежність до кінця 1921 р., а сьогодні є історичним плацдармом для формування позитивної візії українсько-польських стосунків. |
---|