Голокост у Кам’янець-Подільській області: хронологія, механізми, методи винищення єврейського населення (липень 1941 – січень 1943 рр.)

• Дата: 2020
• Автор: Хоптяр, А.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Історичні студії; 75-річчя завершення Другої світової війни: проблеми й пошуки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179781
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Голокост у Кам’янець-Подільській області: хронологія, механізми, методи винищення єврейського населення (липень 1941 – січень 1943 рр.) / А. Хоптяр // Український історичний журнал. — 2020. — Число 3. — С. 90-102. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Мета дослідження полягає у висвітленні хронології, механізмів та методів винищення єврейського населення під час окупації Кам’янець-Подільської (Хмельницької) обл. у 1941–1943 рр. Основні дослідницькі питання: яким був перебіг Голокосту на території області; які методи застосовувалися у ході масового знищення; чому та як їх використовували нацисти? Методологія базується на принципах історизму, системності, багатофакторності, конкретності, науковості й усебічності. Використано такі загальноісторичні методи: історико-порівняльний, ретроспективний, проблемний, мікроісторичного аналізу. Наукова новизна. У науковий обіг вводиться низка матеріалів Галузевого державного архіву Служби безпеки України в м. Хмельницький, а також масив усних свідчень очевидців Голокосту на Хмельниччині, що зберігається у вигляді кіно- та фонодокументів в архіві Центру досліджень Голокосту «Yahad – In Unum» (м. Сент-Уен, Франція). На основі згаданих раніше неопублікованих, а також уже оприлюднених документів і матеріалів висвітлено хронологію, механізми впровадження та методи винищення єврейського населення на території Кам’янець-Подільської (Хмельницької) обл. в 1941–1943 рр. Висновки. Упродовж періоду нацистської окупації відбулося понад 80 акцій винищення єврейського населення, у ході яких загинули близько 115 тис. осіб, у тому числі понад 100 тис. місцевих і 10–12 тис. депортованих з Угорщини євреїв. Більшість від загальної кількості вбитих цивільних мешканців також становили євреї. Місцева хронологія Голокосту характеризувалася двома піковими періодами, під час яких відбулася переважна більшість масових страт: липень – вересень 1941 р. (30 розправ), квітень 1942 – січень 1943 рр. (47 акцій). Однією з особливостей стало те, що на території області не простежується діяльність айнзатцгруп. На першому етапі провідну роль в організації геноциду відігравав зведений загін оберґруппенфюрера СС і поліції Ф.Єккельна, на другому – відділення СД, жандармерії, поліції. Упроваджуючи винищувальну доктрину Голокосту, нацисти та їхні місцеві пособники використовували не лише найпоширеніший метод – розстріл, але й замуровування в підвалах і шахтах, отруєння газом, утоплення.