Епістолярій у фондах бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві як джерело до вивчення польсько-українських взаємин

• Дата: 2020
• Автор: Тельвак, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Методологія. Історіографія. Джерелознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179787
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Епістолярій у фондах бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві як джерело до вивчення польсько-українських взаємин / В. Тельвак, В. Тельвак // Український історичний журнал. — 2020. — Число 3. — С. 175-186. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Мета дослідження – опрацювання та систематизація епістолярію українських діячів із бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві; з’ясування його інформативного потенціалу для вивчення польсько-українських взаємин ХІХ – першої половини ХХ ст. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. При цьому важливу роль відіграли методи філософського, загальнонаукового та конкретно-історичного характеру. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна. Уперше здійснено спробу опису та систематизації листів українських інтелектуалів до польських колеґ, що зберігаються в бібліотеці Національного інституту ім. Оссолінських, з’ясовано їх інформативний потенціал для вивчення польсько-українських взаємин ХІХ – першої половини ХХ ст. Висновки. Віднайдені архівні документи засвідчили насиченість, різноплановість і полісюжетність українсько-польського інтелектуального діалогу впродовж ХІХ – першої половини ХХ ст. Наголошено, що без ретельного опрацювання й осмислення цих матеріалів неможлива не лише зважена реконструкція українсько-польських культурних взаємин, але й почасти розуміння багатьох суто українських сюжетів інтелектуальної історії Центрально-Східної Європи. Адже, за незначними винятками, віднайдені документи здебільшого надалі невідомі вітчизняним дослідникам. Відзначено, що здійснений огляд далекий від вичерпної повноти: деякі архівні фонди ще чекають на опрацювання та каталогізацію, потребує всебічного опису колекція акцесійних матеріалів, зрештою обговорення української тематики нерідко міститься й у суто польських за походженням документах. Реалізація цих завдань наблизить дослідників до створення зведеного каталогу україніки в Оссолінеумі.