Державний центр УНР в екзилі у 1920–1992 рр.: історіографія проблеми
Мета статті полягає в аналізі історіографічної бази проблеми оцінки діяльності Державного центру УНР в екзилі в 1920–1992 рр. Методологічна основа – неупереджений типологічний аналіз праць з окресленої проблеми. Використано порівняльний, проблемно-хронологічний і метод ретроспективного аналізу. Це д...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
Назва видання: | Український історичний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179836 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Державний центр УНР в екзилі у 1920–1992 рр.: історіографія проблеми / В. Яблонський // Український історичний журнал. — 2020. — Число 4. — С. 155-165. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мета статті полягає в аналізі історіографічної бази проблеми оцінки діяльності Державного центру УНР в екзилі в 1920–1992 рр. Методологічна основа – неупереджений типологічний аналіз праць з окресленої проблеми. Використано порівняльний, проблемно-хронологічний і метод ретроспективного аналізу. Це дозволило зіставити різні думки й оцінки діяльності
та леґітимності Державного центру УНР в екзилі. Наукова новизна полягає в концептуальному
огляді ключових розвідок вітчизняних і зарубіжних авторів, деякі з яких маловідомі для академічної спільноти. Поза академічним дискурсом також приділено увагу широкому колу дотичних
праць – брошурам, мемуарам, статтям тощо. Висновки. Діяльності Державного центру УНР в
еміґрації присвячено низку академічних праць, статей і мемуарів, що висвітлюють окремі аспекти проблематики й не містять її вичерпного аналізу впродовж усього періоду існування екзильного уряду. Комплексна характеристика студій, присвячених досліджуваній проблемі, дає
підстави говорити про те, що досить суперечливі позиції дослідників щодо політичної і правової оцінки створення, юридичного становища та діяльності Державного центру УНР в екзилі в
українській історіографії спричинені їх різними політичними та ідеологічними позиціями. Тож
на сьогодні бракує всебічних розвідок, які подавали б цілісну картину діяльності еміґраційного
уряду УНР. Подальшого висвітлення потребує й питання його юридичного статусу з погляду міжнародного права. |
---|