Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького
Метою дослідження є аналіз характеру та масштабів занепаду засад вільної елекції козацької старшини Гетьманщини внаслідок втручання російської влади у процес кадрового забезпечення урядів сотенного рівня. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології. Наукова новизна пов’язана з вив...
Збережено в:
Видавець: | Інститут історії України НАН України |
---|---|
Дата: | 2020 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
Назва видання: | Український історичний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179851 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького / В. Горобець // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 22-36. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-179851 |
---|---|
record_format |
dspace |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історичні студії Історичні студії |
spellingShingle |
Історичні студії Історичні студії Горобець, В. Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького Український історичний журнал |
description |
Метою дослідження є аналіз характеру та масштабів занепаду засад вільної елекції
козацької старшини Гетьманщини внаслідок втручання російської влади у процес кадрового забезпечення урядів сотенного рівня. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології.
Наукова новизна пов’язана з вивченням впливу імперського центру на характер адміністративних практик української автономії XVII–XVIII ст. через налагодження контролю за кадровою політикою Гетьманщини та свідоме розмивання засад вільної елекції козацької старшини. Увагу
звернуто насамперед на намагання імперської влади після поразки антиросійського виступу гетьмана І.Мазепи 1708–1709 рр. змінити правове поле виборчого процесу, з одного боку, обмеживши
волевиявлення козацького товариства й участь у ньому полкової старшини, а з іншого – поставивши його під контроль своїх офіційних представників. Детально розглянуто приклади прямого
призначення на сотництво указами імператора, Сенату та інших владних інституцій Росії в обхід
чинних у Гетьманщині правових норм і традицій. Реконструйовано процесуальні особливості та
з’ясовано мотивацію таких кадрових рішень. Зокрема звернуто увагу на той факт, що при обґрунтуванні таких призначень лексема «вірності монархові» виразно домінувала над мотивами
видатних здібностей чи службових заслуг претендентів. Установлено, що чимала частина призначених у такий спосіб старшин походила з Балкан і перед тим жодним чином не була пов’язана
з Військом Запорозьким, а свою вірність Петрові І засвідчила під час Прутського походу 1711 р.
Окремо досліджено практики протегування інтересів шукачів сотенного уряду державними діячами та воєначальниками Російської імперії, впливовими царедворцями та представниками династії Романових. Висвітлено у цьому контексті й особливий службовий аванс на посідання
сотництва в Гетьманщині, що його забезпечувала служба при імператорському дворі, у тому числі в ранзі придворних співаків. |
format |
Article |
author |
Горобець, В. |
author_facet |
Горобець, В. |
author_sort |
Горобець, В. |
title |
Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького |
title_short |
Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького |
title_full |
Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького |
title_fullStr |
Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького |
title_full_unstemmed |
Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького |
title_sort |
служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника війська запорозького |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2020 |
topic_facet |
Історичні студії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179851 |
citation_txt |
Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького / В. Горобець // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 22-36. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
series |
Український історичний журнал |
work_keys_str_mv |
AT gorobecʹv službapridvorívírnístʹmonarhovítapokrovitelʹstvocarsʹkihsanovnikívâkargumentipriobrannínaurâdsotnikavíjsʹkazaporozʹkogo |
first_indexed |
2023-10-18T22:48:42Z |
last_indexed |
2023-10-18T22:48:42Z |
_version_ |
1796156497564008448 |
spelling |
irk-123456789-1798512021-06-19T01:26:02Z Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького Горобець, В. Історичні студії Метою дослідження є аналіз характеру та масштабів занепаду засад вільної елекції козацької старшини Гетьманщини внаслідок втручання російської влади у процес кадрового забезпечення урядів сотенного рівня. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології. Наукова новизна пов’язана з вивченням впливу імперського центру на характер адміністративних практик української автономії XVII–XVIII ст. через налагодження контролю за кадровою політикою Гетьманщини та свідоме розмивання засад вільної елекції козацької старшини. Увагу звернуто насамперед на намагання імперської влади після поразки антиросійського виступу гетьмана І.Мазепи 1708–1709 рр. змінити правове поле виборчого процесу, з одного боку, обмеживши волевиявлення козацького товариства й участь у ньому полкової старшини, а з іншого – поставивши його під контроль своїх офіційних представників. Детально розглянуто приклади прямого призначення на сотництво указами імператора, Сенату та інших владних інституцій Росії в обхід чинних у Гетьманщині правових норм і традицій. Реконструйовано процесуальні особливості та з’ясовано мотивацію таких кадрових рішень. Зокрема звернуто увагу на той факт, що при обґрунтуванні таких призначень лексема «вірності монархові» виразно домінувала над мотивами видатних здібностей чи службових заслуг претендентів. Установлено, що чимала частина призначених у такий спосіб старшин походила з Балкан і перед тим жодним чином не була пов’язана з Військом Запорозьким, а свою вірність Петрові І засвідчила під час Прутського походу 1711 р. Окремо досліджено практики протегування інтересів шукачів сотенного уряду державними діячами та воєначальниками Російської імперії, впливовими царедворцями та представниками династії Романових. Висвітлено у цьому контексті й особливий службовий аванс на посідання сотництва в Гетьманщині, що його забезпечувала служба при імператорському дворі, у тому числі в ранзі придворних співаків. The purpose of this study is to analyze the nature and scale of the decline of the principles of free election of Cossack officers of Hetmanshchyna, due to the intervention of the Russian authorities in the process of staffing hundreds of governments. The research methodology is based on comparison strategies and typology. The scientific novelty is connected with the study of the influence of the imperial center on the nature of the administrative practices of the Ukrainian autonomy 17–18 centuries. Through the establishment of control over the personnel policy of Hetmanshchyna and the deliberate erosion of the principles of free election of Cossack officers. Attention is paid primarily to the efforts of the imperial authorities after the defeat of the anti- Russian speech of Hetman I.Mazepa in 1708–1709 to change the legal field of the electoral process, on the one hand, limiting the will of the Cossack society and the participation of regimental officers, and on the other – putting it under the control of its officials. Examples of direct appointment to the hundreds in Ukraine by decrees of the tsar, the Senate and other governing institutions of the Russian Empire in circumvention of the legal norms and traditions in force in Hetmanshchyna are considered in detail. Procedural features are reconstructed and the motivation of such personnel decisions is clarified. In particular, attention is drawn to the fact that in substantiating such appointments, the token “loyalty to the monarch” clearly dominates the motives of outstanding abilities or merits of the candidates. In addition, it was established that a significant part of the officers appointed in this way came from Balkans and before that was in no way associated with Zaporozhian Host, and proved his loyalty to Peter I during the Prut campaign in 1711. Separately studied the practice of protecting the interests of hundreds government statesmen and military leaders of Russian Empire, influential courtiers and representatives of the ruling Romanov dynasty. In this context, a special official advance for the meeting of the sotnyk in Hetmanshchyna, which was provided by the service at the imperial court, including in the rank of court singers, is highlighted. 2020 Article Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького / В. Горобець // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 22-36. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179851 323.3:316:45:94(477)«17» uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |