Хутірська філософія П.Куліша: біля джерел українського аграризму

• Видавець: Інститут історії України НАН України
• Дата: 2020
• Автор: Корновенко, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179854
• Цитувати: Хутірська філософія П.Куліша: біля джерел українського аграризму / С. Корновенко // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 64-76. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Завдання дослідження полягають у розкритті сутності ідеології центрально-східноєв- ропейського аграризму, аналізі хутірської філософії П.Куліша в контексті її становлення, виявленні впливу поглядів мислителя на розвиток відповідних ідей на початку ХХ ст. Методологія ґрунтується на засадах порівняльно-історичного й міждисциплінарного аналізу, соціокультурного підходу. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні тези стосовно того, що аграристська за своїм змістом хутірська філософія П.Куліша стояла не лише біля витоків ідеології українського аграризму – вона узгоджується з ідеями центрально-східноєвропейського аграризму, ставши фундаментом смислового підґрунтя українського аграризму першої третини ХХ ст. Висновки. Наскрізно у хутірській філософії домінували системно викладені суто аграристські за змістом і мотивами ідеї: місто й село – два різних світи, культури; місто та село – антагоністи, оскільки перше зверхньо ставиться до другого; село первинне, природне, стабільне; місто вторинне, наносне, мінливе; село високоморальне, природно мудре, із практичним розумом і біблійністю, місто натомість зарозуміле, схоластично освічене теорією. Такі смисли хутірської філософії П.Куліша суголосні з українським аграристським дискурсом початку ХХ ст. Вони знайшли подальший розвиток у напрацюваннях М.Грушевського, В.Липинського, інших громадських діячів, політичних партій України. Основні положення хутірської філософії співзвучні з центрально-східноєвропейським аграризмом, оскільки вони стосуються окремішності селянства, його світогляду, культури. Селянство постає як носій високоморальних чеснот, уособлення традиційних цінностей. Для П.Куліша селянське буття – відмінний від міського шлях розвитку.