Єпископ Веніамін (Сахновський): духовно-релігійна та культурно-просвітницька діяльність

Метою статті є аналіз життя й діяльності єпископа Веніаміна (Сахновського), виявлення специфіки його архіпастирського служіння на теренах Коломенської, В’ятської, Воронезької єпархій, реконструкція кола оточення та спілкування. Новизна дослідження. Уперше в українській історичній науці розглянуто...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автор: Кагамлик, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179863
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Єпископ Веніамін (Сахновський): духовно-релігійна та культурно-просвітницька діяльність / С. Кагамлик // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 191-203. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Метою статті є аналіз життя й діяльності єпископа Веніаміна (Сахновського), виявлення специфіки його архіпастирського служіння на теренах Коломенської, В’ятської, Воронезької єпархій, реконструкція кола оточення та спілкування. Новизна дослідження. Уперше в українській історичній науці розглянуто постать архієрея, обґрунтовано його українське походження та специфіку архіпастирської діяльності згідно з українськими традиціями. Методологія базується на поєднанні методів і принципів історизму, системності, культурно-історичної типології. За допомогою історично-антропологічного методу з’ясовано ієрархію духовних цінностей та змодельовано соціальний портрет єпископа. Висновки. Життєві віхи, духовно-релігійна, культурно-просвітницька діяльність та коло спілкування ієрарха підтверджують його українське походження й духовне служіння згідно з національними традиціями. Архієрей підтримував тісні контакти з вихованцями Києво-Могилянської академії – київським архієпископом Рафаїлом (Заборовським), чернігівським єпископом Амвросієм (Дубневичем), ростовським митрополитом Арсенієм (Мацієвичем) та ін. Архіпастирська діяльність його на теренах різних російських єпархій засвідчує, що він продовжував просвітницькі заходи своїх попередників і сучасників – архієреїв-українців, у започаткуванні й розвитку шкіл-семінарій, забезпеченні їх викликаними з Києва та Чернігова учительськими кадрами. У сфері місійної діяльності єпископ Веніамін не обмежувався звичним для того часу виконанням указів Синоду, а виявляв ініціативу щодо християнізації удмуртів, матеріального забезпечення місії, у тому числі власними коштами, захисту від утисків татар і місцевих властей.