Єпископ Веніамін (Сахновський): духовно-релігійна та культурно-просвітницька діяльність
Метою статті є аналіз життя й діяльності єпископа Веніаміна (Сахновського), виявлення специфіки його архіпастирського служіння на теренах Коломенської, В’ятської, Воронезької єпархій, реконструкція кола оточення та спілкування. Новизна дослідження. Уперше в українській історичній науці розглянуто...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
Назва видання: | Український історичний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179863 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Єпископ Веніамін (Сахновський): духовно-релігійна та культурно-просвітницька діяльність / С. Кагамлик // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 191-203. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Метою статті є аналіз життя й діяльності єпископа Веніаміна (Сахновського), виявлення специфіки його архіпастирського служіння на теренах Коломенської, В’ятської,
Воронезької єпархій, реконструкція кола оточення та спілкування. Новизна дослідження.
Уперше в українській історичній науці розглянуто постать архієрея, обґрунтовано його українське походження та специфіку архіпастирської діяльності згідно з українськими традиціями.
Методологія базується на поєднанні методів і принципів історизму, системності, культурно-історичної типології. За допомогою історично-антропологічного методу з’ясовано ієрархію духовних
цінностей та змодельовано соціальний портрет єпископа. Висновки. Життєві віхи,
духовно-релігійна, культурно-просвітницька діяльність та коло спілкування ієрарха підтверджують його українське походження й духовне служіння згідно з національними традиціями.
Архієрей підтримував тісні контакти з вихованцями Києво-Могилянської академії – київським
архієпископом Рафаїлом (Заборовським), чернігівським єпископом Амвросієм (Дубневичем),
ростовським митрополитом Арсенієм (Мацієвичем) та ін. Архіпастирська діяльність його на
теренах різних російських єпархій засвідчує, що він продовжував просвітницькі заходи своїх
попередників і сучасників – архієреїв-українців, у започаткуванні й розвитку шкіл-семінарій,
забезпеченні їх викликаними з Києва та Чернігова учительськими кадрами. У сфері місійної діяльності єпископ Веніамін не обмежувався звичним для того часу виконанням указів Синоду, а виявляв ініціативу щодо християнізації удмуртів, матеріального забезпечення місії, у тому числі власними коштами, захисту від утисків татар і місцевих властей. |
---|