Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності

Мета статті – реконструювати та проаналізувати основні етапи й особливості діяльності Катеринославського совісного суду (1784–1855 рр.). Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, об’єктивності. Використано порівняльно-історичний, аналітико-синтетичний методи, методики...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автор: Посунько, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179892
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності / О. Посунько // Український історичний журнал. — 2020. — Число 6. — С. 57-68. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-179892
record_format dspace
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історичні студії
Історичні студії
spellingShingle Історичні студії
Історичні студії
Посунько, О.
Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності
Український історичний журнал
description Мета статті – реконструювати та проаналізувати основні етапи й особливості діяльності Катеринославського совісного суду (1784–1855 рр.). Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, об’єктивності. Використано порівняльно-історичний, аналітико-синтетичний методи, методики наукової критики джерел, міждисциплінарний підхід. Наукова новизна. На підставі опрацьованих джерел, значна частина яких уперше вводиться в науковий обіг, охарактеризовано роботу та специфіку Катеринославського совісного суду. Цей реґіональний сюжет доповнює наявні дослідження з історії таких установ в Україні, уточнює усталені в історіографії позиції щодо хронології подій, розширює уявлення про можливості джерельних комплексів зі вказаної теми. Результати дослідження. Установлено, що Катеринославський совісний суд розпочав роботу 1784 р. На прикладі відмінностей цивільного судочинства для окремих етнічних груп краю, для земель колишньої Гетьманщини, частина яких входила до Катеринославського намісництва (1783–1796 рр.), виявлено не лише територіальну, а й культурно-правову мозаїчність реґіону. Зазначено, що на першому етапі існування суду (до 1797 р.) його очільники радше призначалися, ніж обиралися з-поміж місцевого дворянства. Вони були змушені керуватися не лише «совістю» та російським законодавством, але й нормами Литовського статуту 1588 р., маґдебурзького права. Нав’язування совісним судам невластивих їм функцій у першій половині ХІХ ст. поступово нівелювало позитивний потенціал, закладений у просвітницькій ідеї їх створення. Можливість однієї зі сторін процесу відмовитися від розгляду справи у совісному суді, відсутність усвідомленої ювенальної політики держави та її забезпечення робили цю інституцію разом з усією судовою системою малоефективною, приреченою на ліквідацію. Перспективи подальших студіювань. Наголошено на значному потенціалі матеріалів Катеринославського совісного суду в дослідженні соціальної історії реґіону, у висвітленні проблеми інкорпорації населення краю до загальноімперського соціуму через уніфікацію права й судової системи.
format Article
author Посунько, О.
author_facet Посунько, О.
author_sort Посунько, О.
title Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності
title_short Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності
title_full Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності
title_fullStr Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності
title_full_unstemmed Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності
title_sort катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2020
topic_facet Історичні студії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179892
citation_txt Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності / О. Посунько // Український історичний журнал. — 2020. — Число 6. — С. 57-68. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series Український історичний журнал
work_keys_str_mv AT posunʹkoo katerinoslavsʹkijsovísnijsud17841855rretapitaosoblivostídíâlʹností
first_indexed 2023-10-18T22:48:48Z
last_indexed 2023-10-18T22:48:48Z
_version_ 1796156501942861824
spelling irk-123456789-1798922021-07-03T01:26:32Z Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності Посунько, О. Історичні студії Мета статті – реконструювати та проаналізувати основні етапи й особливості діяльності Катеринославського совісного суду (1784–1855 рр.). Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, об’єктивності. Використано порівняльно-історичний, аналітико-синтетичний методи, методики наукової критики джерел, міждисциплінарний підхід. Наукова новизна. На підставі опрацьованих джерел, значна частина яких уперше вводиться в науковий обіг, охарактеризовано роботу та специфіку Катеринославського совісного суду. Цей реґіональний сюжет доповнює наявні дослідження з історії таких установ в Україні, уточнює усталені в історіографії позиції щодо хронології подій, розширює уявлення про можливості джерельних комплексів зі вказаної теми. Результати дослідження. Установлено, що Катеринославський совісний суд розпочав роботу 1784 р. На прикладі відмінностей цивільного судочинства для окремих етнічних груп краю, для земель колишньої Гетьманщини, частина яких входила до Катеринославського намісництва (1783–1796 рр.), виявлено не лише територіальну, а й культурно-правову мозаїчність реґіону. Зазначено, що на першому етапі існування суду (до 1797 р.) його очільники радше призначалися, ніж обиралися з-поміж місцевого дворянства. Вони були змушені керуватися не лише «совістю» та російським законодавством, але й нормами Литовського статуту 1588 р., маґдебурзького права. Нав’язування совісним судам невластивих їм функцій у першій половині ХІХ ст. поступово нівелювало позитивний потенціал, закладений у просвітницькій ідеї їх створення. Можливість однієї зі сторін процесу відмовитися від розгляду справи у совісному суді, відсутність усвідомленої ювенальної політики держави та її забезпечення робили цю інституцію разом з усією судовою системою малоефективною, приреченою на ліквідацію. Перспективи подальших студіювань. Наголошено на значному потенціалі матеріалів Катеринославського совісного суду в дослідженні соціальної історії реґіону, у висвітленні проблеми інкорпорації населення краю до загальноімперського соціуму через уніфікацію права й судової системи. The purpose of the article is to reconstruct and analyze the main stages and features of the Katerynoslav Conscientious Court (1784–1855). The research methodology is based on the principles of historicism, scientificity and objectivity. Comparative-historical, analytical-synthetic methods, methods of scientific criticism of sources; interdisciplinary approach were used. Scientific novelty. Based on the researched sources, a significant part of which was first introduced to scientific circulation, the work and specifics of the Katerynoslav Conscientious Court were characterized. This regional plot complements existing studies on the history of such institutions in Ukraine; clarifies the positions established in the historiography on the chronology of events; extends the idea of the possibilities of source complexes on a given topic. Research results. It was established that the Katerynoslav Conscientious Court began its activity in 1784. On the example of the differences of civil proceedings for certain ethnic groups of the region, for the lands of the former Hetmanshchyna, part of which was a part of the Katerynoslav governorship (1783–1796), not only the territorial but also the cultural and legal mosaic of the region was revealed. It is noted that at the first stage of the existence of the Katerynoslav Conscientious Court (until 1797), its leaders were more likely to be appointed than elected from among the local nobility. They were forced to rely not only on "conscience" and Russian law, but also on the norms of the Lithuanian Statute of 1588 and Magdeburg Law. The imposition of non-specific functions on the conscientious courts in the first half of the 19th century gradually leveled off the positive potential laid down in the educational idea of their creation. The possibility of one of the parties to refuse to hear the case in a conscientious court, the lack of a conscious juvenile policy of the state and its provision made this institution, along with the whole judicial system, ineffective and destined to liquidation. Prospects for further studies. The considerable potential of materials of the Katerynoslav Conscientious Court in the study of the social history of the region, in highlighting the problem of incorporation of the population of the region into the imperial society through unification of the law and the judicial system was emphasized. 2020 Article Катеринославський совісний суд (1784–1855 рр.): етапи та особливості діяльності / О. Посунько // Український історичний журнал. — 2020. — Число 6. — С. 57-68. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 0130-5247 DOI: doi.org/uhj2020.06.057 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179892 94:342.56](477.63)«1784/1855» uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України