Становлення геоісторії як міждисциплінарного напряму у суспільних науках Франції другої половини ХХ ст.

• Дата: 2021
• Автор: Савчук, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2021
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Методологія. Історіографія. Джерелознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179960
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Становлення геоісторії як міждисциплінарного напряму у суспільних науках Франції другої половини ХХ ст. / І. Савчук // Український історичний журнал. — 2021. — Число 2. — С. 154-166. — Бібліогр.: 70 назв. — укр.

Мета статті – визначення основних теоретичних та методологічних підходів геоісторії. Для цього було поставлено такі завдання: розкриття суті епістемології цього міждисциплінарного напряму за часів її заснування; стислий аналіз основних праць Ф.Броделя, П.Шоню, Е. Ле Руа Ладюрі, Ж. Ле Ґоффа. Методологія в дослідженні міждисциплінарних наукових напрямів спирається на вивченні насамперед ориґінальних авторських текстів, їх критичному аналізі, що на основі порівняльного розгляду дозволяє виявити теоретико- методологічну цінність відповідних наукових доробків. Наукова новизна. Акцентовано увагу на тому, що у сучасній історичній науці України дослідження господарського минулого з позицій міждисциплінарних наукових напрацювань є рідкісними винятками із загального мейнстриму щодо студій та інтерпретації переважно політичних процесів, подій, явищ минулого. У цілому вони написані з традиційних позицій. Ориґінальність і теоретико-методологічна цілісність геоісторичного підходу загальновизнана у світовій науці. Його впровадження у вітчизняні дослідження, особливо у царині історії та географії, дозволить краще зрозуміти не лише економічний розвиток України в минулому, але й на сучасному етапі. Показано епістемологічну специфіку відповідних напрацювань Ф.Броделя та його учнів і соратників П.Шоню, Е. Ле Руа Ладюрі, Ж. Ле Ґоффа. Висновки. Для етапу становлення геоісторії як наукового напряму характерні такі теоретико-методологічні особливості: геоісторія вбачається як історична наука, що спирається на методи і знання з фізичної географії для розкриття особливостей впливу на людську цивілізацію впродовж «довгої тривалості» основних характеристик клімату, рельєфу, природних особливостей великих фізико-географічних реґіонів світу; теоретичною основою напряму виступає категорія «довгої тривалості», що виявляється через розкриття основних структур суспільства, сукупності яких формують суперструктури – цивілізацію і світ-економіку, що призводять до появи ґлобалізації як інтеґраційного процесу; повільні зміни історичних процесів (насамперед соціальних, демографічних, економічних основ традиційного суспільства) дозволяють обґрунтувати тезу про «довге середньовіччя» як специфічний феномен у розвитку західноєвропейської цивілізації.