До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179969 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського / М. Вегеш, О. Іваненко // Український історичний журнал. — 2021. — Число 2. — С. 225-230. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-179969 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1799692021-07-10T01:26:28Z До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського Вегеш, М. Іваненко, О. Ювілеї 2021 Article До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського / М. Вегеш, О. Іваненко // Український історичний журнал. — 2021. — Число 2. — С. 225-230. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179969 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ювілеї Ювілеї |
| spellingShingle |
Ювілеї Ювілеї Вегеш, М. Іваненко, О. До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського Український історичний журнал |
| format |
Article |
| author |
Вегеш, М. Іваненко, О. |
| author_facet |
Вегеш, М. Іваненко, О. |
| author_sort |
Вегеш, М. |
| title |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського |
| title_short |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського |
| title_full |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського |
| title_fullStr |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського |
| title_full_unstemmed |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського |
| title_sort |
до 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента нан україни с.віднянського |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Ювілеї |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179969 |
| citation_txt |
До 70-річчя доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України С.Віднянського / М. Вегеш, О. Іваненко // Український історичний журнал. — 2021. — Число 2. — С. 225-230. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT vegešm do70ríččâdoktoraístoričnihnaukprofesoračlenakorespondentananukraínisvídnânsʹkogo AT ívanenkoo do70ríččâdoktoraístoričnihnaukprofesoračlenakorespondentananukraínisvídnânsʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-15T19:21:23Z |
| last_indexed |
2025-07-15T19:21:23Z |
| _version_ |
1837741935969697792 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2021. – №2
Починаючи з 1990-х рр. виразною тенденцією розвитку світо-
вої історіографії стали теоретико-методологічні пошуки вива-
женого підходу до інтерпретації співвідношення об’єктивного
й суб’єктивного начал, а також зростання інтересу до дослі-
дження макропроцесів, міжцивілізаційної взаємодії у широ-
кому всесвітньо-історичному контексті, зміцнення наукових підвалин історії всупереч викликам
крайньої суб’єктивізації, постмодерністського релятивізму, фраґментизації історичної свідомості.
На світанку нового історичного етапу державності України, пов’язаного з проголошен-
ням незалежності 24 серпня 1991 р., пріоритетного значення набув розвиток у загальноєвро-
пейському руслі такої важливої сфери складних процесів саморефлексії суспільства, як гу-
манітарні науки. За умов масштабних соціально-психологічних трансформацій, демонтажу
марксистсько-ленінської ідеології, переосмислення системи цінностей і культурних координат
українського суспільства, відродження національної ідентичності, демократичних перетворень
перед вітчизняними гуманітаріями постали серйозні виклики, від здатності подолання яких
залежала далекосяжна перспектива соціокультурного розвитку України. У цей переломний пе-
ріод 1991 р. завідувачем відділу історії міжнародних зв’язків України академічного Інституту
історії України (з 1996 р. – відділ всесвітньої історії і міжнародних відносин, від 2012 р. – іс-
торії міжнародних відносин і зовнішньої політики України) за конкурсом обрано Степана
Васильовича Віднянського, який став на цій посаді наступником свого наукового керівника –
члена-кореспондента НАН України Ірини Миколаївни Мельникової. У витоків історії струк-
турного підрозділу був його перший завідувач, фундатор студій зі всесвітньої історії в Інституті
історії Академії наук Української РСР – член-кореспондент НАН України Федір Павлович
Шевченко. На новому щаблі розвитку української історіографії перед колективом відділу та
його новообраним керівником відкрився широкий спектр надскладних завдань осмислен-
ня перспектив поєднання напрацьованих десятиліттями, в умовах радянського ідеологічного
тиску, традицій і нових методологічних орієнтирів світової науки. Розвиток історіографії того
часу відбувався в новому історичному контексті: падіння комуністичних режимів в Європі,
розпад СРСР і соціалістичного блоку, закінчення «холодної війни», що відкривало можливо-
сті здійснення реформ у науковій сфері та виходу на новий рівень міжнародної співпраці істо-
риків, повноцінної інтеґрації у світове наукове співтовариство.
Наукові інтереси С.В.Віднянського невипадково сфокусовані саме на проблемах усесвіт-
ньої історії, міжнародних відносин, і зокрема, на історії міжнародних зв’язків України. Адже
він – уродженець Закарпаття, мультикультурного краю, розташованого у самому центрі Європи,
що являє собою унікальний простір взаємодії різнобарвних соціокультурних феноменів, осере-
док формування особливої прикордонної ментальності, спрямованої на діалог і порозуміння.
Микола Вегеш (Ужгород)
Оксана Іваненко (Київ)
До 70-річчя доктора
історичних наук, професора,
члена-кореспондента НАН України
С.Віднянського
ЮВІЛЕЇ
Український історичний журнал. – 2021. – №2
226 Ювілеї
Народився майбутній учений в Ужгороді 27 березня 1951 р., у національно мішаній родині за-
карпатської інтеліґенції, якій судилося пройти через нелегкі випробування «радянізації», збе-
рігши власну гідність і незламність. Промовистими є спогади Степана Васильовича про те, як у
1970-х рр. його батько Василь Степанович, добре відомий на Закарпатті своєю угорськомовною
поезією та глибокими знаннями зі всесвітньої історії, під час перебування в Ужгороді наукових на-
ставників сина – провідних представників радянської історіографії професорів І.М.Мельникової
та І.М.Кулинича – вів із ними дружню, але водночас принципову дискусію. Загалом виховання в
полікультурному середовищі сприяло розвитку комунікативних здібностей, широкого кругозо-
ру й ерудиції, а також освоєнню декількох мов на рівні з рідною.
Закінчення Степаном Віднянським Ужгородської середньої загальноосвітньої шко ли №3
збіглося у часі з періодом «Празької весни» 1968 р. і вторгненням до Чехо словаччини військ
ОВД, що спричинило хвилю протестів та акцій солідарності серед української інтеліґенції, а від-
так і посилення нагляду з боку органів держбезпеки. Оскільки для вихідців із родин, що підоз-
рювалися в нелояльності до радянської влади, можливість здобуття вищої освіти відкривав вступ
до комсомольської організації і приєднання до лав «пролетаріату», із 1968 р. Степан Васильович
розпочав свою трудову діяльність фрезерувальником на машинобудівному заводі та паралельно
вступив на вечірнє відділення історичного факультету Ужгородського державного університе-
ту. На «відмінно» склавши іспити після першого семестру, він був переведений на стаціонарне
відділення. За час навчання отримав солідну фахову підготовку, під впливом цілої плеяди видат-
них істориків, насамперед учителя – професора Івана Михайловича Гранчака – було закладено
підвалини його наукового світогляду. Ще у студентські роки стартувала публікаторська діяль-
ність молодого дослідника у місцевій пресі, а його наукові праці здобували визнання на сту-
дентських конкурсах не лише республіканського, а й загальносоюзного рівня. Саме під впливом
І.М.Гранчака – засновника відомої на міжнародному рівні школи вивчення нової та новітньої іс-
торії країн Центральної і Східної Європи – скристалізувалися наукові інтереси С.В.Віднянського
щодо історії Австро-Угорщини часів національно-культурного відродження слов’янських наро-
дів ХІХ ст. Його дипломна робота на тему «Формування історичної концепції О.В.Духновича»
викликала резонанс у науковому середовищі Ужгородського державного університету.
У 1973 р. С.В.Віднянський вступив до аспірантури Інституту історії Академії наук УРСР
і з того часу безперервно ось уже майже півстоліття працює у цій провідній науковій устано-
ві нашої країни. У цей час продовжити здійснені в Ужгородському держуніверситеті дослі-
дження з історії Австро-Угорської імперії ХІХ ст. С.В.Віднянському не судилося, оскільки
йому наполегливо порекомендували перейти до актуальнішої, на думку вченої ради, новіт-
ньої історії країн «соціалістичного табору». Відтак молодий аспірант під науковим керівниц-
твом члена-кореспондента АН УРСР І.М.Мельникової сфокусував свої студії на впливі подій
«Празької весни» 1968 р. на історію Центрально-Східної Європи. Результатом копіткої нау-
ково-пошукової роботи в архівах і бібліотеках Чехословаччини та Москви стала успішно за-
хищена 1977 р. кандидатська дисертація «Консолідація профспілкового руху у Чехословаччині
1969–1975 рр.», а видану за два роки на цю тему монографію С.В.Віднянського було відзначено
медаллю АН УРСР із премією для молодих учених (1981 р.). За цю саму працю він був висуну-
тий на здобуття премії Ленінського комсомолу й відзначений дипломом лауреата Всесоюзного
конкурсу молодих учених і спеціалістів із суспільних наук (1981 р.).
Соціальна активність, комунікабельність, енергійність, рішучість в екстремальних ситуа-
ціях і лідерські якості Степана Васильовича ще за часів його навчання в Ужгородському дер-
жавному університеті знайшли втілення в дієвій участі у студентському науковому товаристві,
спортивних змаганнях, будівельних загонах, організації дискотек і виступів вокально-інстру-
ментальних ансамблів, керівництві комсомольською організацією історичного факульте-
ту. А після зарахування на роботу до Інституту історії він упродовж 1978–1982 рр. очолював
раду молодих учених, на початку 1980-х рр. був заступником голови Київського відділення
Товариства радянсько-чехословацької дружби, як позаштатний лектор плідно співпрацював із
товариством «Знання», наприклад, брав активну участь у проведенні в областях республіки
Днів науки, був автором низки науково-популярних брошур з історії міжнародних відносин.
Обіймаючи у відділі історії і міжнародних відносин соціалістичних країн Інс титу ту істо-
рії посади молодшого наукового (1976 р.), старшого наукового (1980 р.) співробітників, викону-
ючи обов’язки вченого секретаря відділу та відповідального секретаря редколеґії міжвідомчого
Український історичний журнал. – 2021. – №2
Ювілеї 227
збірника наукових праць «Історичні дослідження: Історія зарубіжних країн» (1978–1989 рр.),
С.В.Віднянський здійснював дослідження насамперед за такими основними напрямами, як куль-
турна дипломатія, зокрема історія руху міст-побратимів, роль громадських організацій у між-
народних відносинах на прикладі Центрально-Східної Європи, специфіка економічної інте-
ґрації країн-членів Ради економічної взаємодопомоги, міжнародні зв’язки УРСР. Брав активну
участь у підготовці «Української радянської енциклопедії», «Історії Києва», «Истории рабочих
Донбасса», «Историографии истории Украинской ССР» та інших колективних праць.
Упродовж 1984–1985 рр. С.В.Віднянський проходив стажування в Інституті сло в’я но-
знавства та балканістики АН СРСР у Москві. Підсумком його досліджень, здійснених у
1980-х рр., стала монографія «Интернациональное сближение рабочего класса стран социали-
стического сотрудничества», яка побачила світ у Києві в переломний для держав Центрально-
Східної Європи 1989 р. У цій праці автор здійснив комплексний аналіз передумов і чинників
зростання соціально-економічного потенціалу, активізації громадсько-політичної діяльності
робітничого класу країн-членів РЕВ та розкрив його роль у міжнародних відносинах. У книж-
ці акцентується увага на проблемах переходу до інтенсивної моделі економічного розвитку,
деструктивній ролі командно-адміністративної системи. Попри позитивні відгуки, рецензії,
підтримку авторитетних учених Степан Васильович відмовився від захисту цієї праці як док-
торської дисертації, адже блискавичний крах світової системи соціалізму та монополії марк-
систсько-ленінської ідеології, лібералізація освітньо-наукового процесу, нові можливості між-
народної наукової співпраці давали надію на комплексне оновлення засад розвитку української
історіографії, реалізацію найсміливіших творчих задумів.
У 1991 р. С.В.Віднянський обраний чи не наймолодшим завідувачем відділу академічного
Інституту історії України. За умов глибоких суспільно-політичних і культурних трансформацій, на
старті нового етапу розвитку вітчизняної історіографії колективу відділу належало долучитися до
реалізації масштабних перетворень у науково-освітній сфері країни. Ідеться насамперед про пере-
осмислення методологічних засад, концептуальних підходів, тематичних напрямів і проблематики
досліджень зі всесвітньої історії, розвиток традиційних і налагодження нових зв’язків із зарубіж-
ними колеґами, науково-освітніми центрами, поглиблення інтеґрації української історичної науки
до світового інтелектуального простору, реалізацію та координацію фундаментальних досліджень зі
всесвітньої історії й міжнародних відносин, підготовку, рецензування підручників, енциклопедич-
них видань, запровадження новітніх здобутків світової історіографії до навчального процесу, ство-
рення умов для підвищення кваліфікації наукових і педагогічних кадрів, забезпечення науково-тео-
ретичної бази діяльності української дипломатії, популяризацію наукових знань.
Від 1991 р. у відділі видається щорічник «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і зна-
хідки». Одним із ініціаторів заснування нового збірника був член-кореспондент НАН України
Павло Степанович Сохань. Згаданий щорічник, як правонаступник збірника «Історичні дослі-
дження: Історія зарубіжних країн» (1975–1989 рр.), забезпечує координацію дослідницьких зусиль
представників сформованої у відділі школи української історичної європеїстики, фундаторами якої
стали члени-кореспонденти Національної академії наук України Ф.П.Шевченко (1914–1995 рр.),
І.М.Мельникова (1918–2010 рр.) та П.С.Сохань (1926–2013 рр.), а з 1991 р. її очолює завідувач відділу
член-кореспондент НАН України С.В.Віднянський. На теренах Центрально-Східної Європи збір-
ник «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки» (на сьогодні вийшло двадцять дев’ять
випусків), до складу редколеґії якого поряд зі знаними українськими істориками входять відомі за-
рубіжні вчені, здобув авторитет наукового періодичного видання реґіонального значення, що сприяє
координації фундаментальних студіювань зі всесвітньої, насамперед європейської, історії.
Результатом здійснених С.В.Віднянським упродовж 1990-х рр. наукових досліджень, зокре-
ма плідної роботи в архівах України, Словаччини й Чехії, стала підготовка та успішний захист ним
докторської дисертації «Українське питання в міжвоєнній Чехословаччині» (1997 р.), об’єктом ви-
вчення й наукового аналізу якої виступили три взаємопов’язані складові обраної теми: умови, вну-
трішні та зовнішні чинники формування й еволюції політики ЧСР щодо України, становлення,
зміст і форми чехословацько-українських міждержавних відносин міжвоєнного періоду; пробле-
ма Підкарпатської Русі – Карпатської України (Закарпаття) в політиці ЧСР, її здійснення та наслід-
ки у соціально-політичному й, особливо, національно-культурному розвитку закарпатських руси-
нів-українців; політика чехословацької влади щодо української еміґрації та її результати і значення
Український історичний журнал. – 2021. – №2
228 Ювілеї
у чехословацько-українських взаєминах міжвоєнного часу. Саме такий, багато у чому новий та вод-
ночас цілком виправданий підхід до вивчення обраної дисертантом теми, на думку офіційних опо-
нентів (С.В.Кульчицький, І.М.Гранчак, В.П.Трощинський), дозволив йому розглянути проблему в
комплексі й висвітлити цілу низку недостатньо вивчених аспектів і питань чехословацько-україн-
ських відносин у міжвоєнні роки в найширшому їх розумінні. У 1999 р. С.В.Віднянському присвоє-
но вчене звання професора зі спеціальності «всесвітня історія».
Захисту докторської дисертації передувала публікація 1994 р. монографії «Ку ль турно-
освітня і наукова діяльність української еміграції в Чехо-Словаччині: Ук раїн сь кий вільний уні-
верситет (1921–1945 рр.)», в якій на основі широкої джерельної бази, насамперед уперше запро-
ваджених у науковий обіг архівних документів, розкрито значення УВУ за 25-річчя його історії
в розвитку української та європейської культури, з’ясовано передумови, перебіг заснування й
інституціонування закладу, основні напрями, проблеми, здобутки діяльності, специфіку та ди-
наміку професорсько-викладацького і студентського складу, особливості взаємодії з чехосло-
вацьким урядом, громадськістю, міжнародну співпрацю.
Наукові інтереси Степана Васильовича характеризуються широтою й різнобічністю – це
теоретико-методологічні та історіографічні проблеми всесвітньої історії й міжнародних відно-
син, міжслов’янські зв’язки періоду національно-культурного відродження слов’янських наро-
дів ХІХ ст., проблеми національного державотворення у Центрально-Східній Європі ХХ ст.,
історія української еміґрації міжвоєнного періоду, міжнародні відносини від Великої війни
до сьогодення й участь у них України, зовнішня політика сучасної Української держави в кон-
тексті процесів європейської інтеґрації тощо. Як він сам стверджує, йому нецікаво було зали-
шатися «спеціалістом вузького профілю», тож він прагне сам і заохочує співробітників від-
ділу розширювати коло професійних інтересів. Серед наукових розробок ювіляра можна
зустріти публікації з різних напрямів, тем, періодів історії. Так, у співавторстві зі своїм учнем
А.Ю.Мартиновим він здійснив масштабне історико-біографічне дослідження, в якому крізь
призму історичних портретів сімнадцяти європейських політичних діячів розкрито основні
передумови, етапи й характер процесу європейської інтеґрації: «Об’єднана Європа: від мрії до
реальності: Історичні нариси про батьків-засновників Європейського Союзу» (2009, 2011 рр.).
Особливе місце в науковому доробку фахівця посідають дослідження з історичної реґіона-
лістики, насамперед мультикультурного простору рідного Закарпаття, історичному розвитко-
ві якого присвячено понад 100 публікацій ученого. Зокрема, за визнанням рецензентів, найповні-
шою біографією президента Карпатської України стала видана С.В.Віднянським у співавторстві з
М.М.Вегешем 2020 р. монографія «Августин Волошин – “батько карпатоукраїнського народу”».
Саме в березневі дні 2021 р. до свого 70-річчя ювіляр підійшов із новою працею, підготовленою ра-
зом із М.М.Вегешем та опублікованою Інститутом історії України НАН України, – «Августин
Волошин і Карпатська Україна в історії українського державотворення». У книзі докладно розгля-
нуто роль її головного героя в національному відродженні закарпатських українців у першій поло-
вині ХХ ст., проголошенні незалежності Карпатської України, розбудові карпатоукраїнської дер-
жавності напередодні Другої світової війни в контексті історії національного державотворення.
Степан Васильович виступив як співавтор, член редколеґії, керівник авторського колекти-
ву низки фундаментальних праць, у тому числі «Українська державність у ХХ ст.: історико-полі-
тологічний аналіз» (Київ, 1996 р.), «Все про Україну» (Київ, 1998 р., у 2 т.), «Україна в європей-
ських міжнародних відносинах» (Київ, 1998 р.), «Т.Г.Масарик і нова Європа» (Київ, 1998 р.),
«Країни Центрально-Східної Європи та українське питання (1918–1939)» (Київ – Ужгород, 1998 р.),
«З історії міжнародних зв’язків України: наука, освіта (ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.): Документи і ма-
теріали» (Київ, 1999 р.), «Енциклопедія історії України» (Київ, 2003–2020 рр.), «Українська ди-
пломатична енциклопедія» (Київ, 2004 р.), «Зовнішня політика України в умовах глобалізації:
Анотована історична хроніка міжнародних відносин» (Київ, 2004–2020 рр.), «Державотворчий
процес в Україні 1991–2006» (Київ, 2007 р.), «Україна: політична історія: ХХ – початок ХХІ ст.»
(Київ, 2007 р.), «Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності» (Київ,
2008 р.), «Україна в міжнародних відносинах: Енциклопедичний словник-довідник» (Київ, 2009–
2016 рр.), «Історія державної служби в Україні» (Київ, 2009 р.), «Закарпаття 1919–2009 років: іс-
торія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання» (Ужгород, 2010
р.), «Економічна історія України» (Київ, 2011 р.), «Національне питання в Україні ХХ – початку
Український історичний журнал. – 2021. – №2
Ювілеї 229
ХХІ ст.: історичні нариси» (Київ, 2012 р.), «Велика війна 1914–1918 рр. і Україна» (Київ, 2013 р.),
«Перша та Друга світові війни в історії людства (до 100-річчя початку Першої і 75-річчя почат-
ку Другої світових воєн)» (Київ, 2014 р.), «Французька модель державності: політичний, еконо-
мічний, соціальний та правовий аспекти» (Київ, 2015 р.), «Історія Криму в запитаннях та відпові-
дях» (Київ, 2015 р.), «Дипломатична та консульська служба у вимірі особистості» (Київ, 2016 р.),
«Україна в історії Європи ХІХ – початку ХХІ ст.: історичні нариси» (Київ, 2020 р.) та ін. Загалом
у доробку С.В.Віднянського до 600 праць, у тому числі більше 80 індивідуальних і колективних мо-
нографій, енциклопедичних видань, навчальних посібників зі всесвітньої історії та міжнародних
відносин і понад 50 наукових студій, опублікованих за кордоном. У 2001 р. за участь у написанні
книги «Україна: утвердження незалежної держави (1991–2001)» йому серед інших учених прису-
джено премію Національної академії наук України за кращу наукову працю з історії боротьби за не-
залежність України й розбудови української державності.
Вагомим є внесок Степана Васильовича у справу організації та розвитку вищої освіти в Україні
на рівні європейських стандартів. Упродовж 1994–1996 рр. він обіймав посаду завідувача кафедри
й декана факультету міжнародних відносин Київського інституту «Слов’янський університет»,
у 2005–2006 рр. був засновником і завідувачем кафедри історії Угорщини та європейської інтеґра-
ції Ужгородського національного університету. Викладав також у Київському національному уні-
верситеті культури і мистецтв, Державній академії керівних кадрів культури, Закарпатському дер-
жавному університеті, Рівненському інституті слов’янознавства, Луганському національному
педагогічному університеті ім. Т.Г.Шевченка, неодноразово призначався головою державних екза-
менаційних комісій у цих вишах, підготував низку підручників, навчальних посібників і програм зі
всесвітньої історії й міжнародних відносин, що здобули визнання науково-педагогічної громадськос-
ті. С.В.Віднянський є автором першого в нашій країні комплекту навчальних матеріалів зі всесвіт-
ньої історії для 11 класу загальноосвітньої школи: книжки й компакт-диску (2004 р.), а також інно-
ваційних навчально-методичних видань для закладів вищої освіти з історії міжнародних відносин і
зовнішньої політики України (2006 р.). За рішенням ученої ради Ужгородського національного уні-
верситету 2005 р. став почесним доктором цього вишу. У 2001 р. за вагомі професійні здобутки й ба-
гатолітню сумлінну працю С.В.Віднянському присвоєне почесне звання заслуженого діяча науки і
техніки України. Його також нагороджено почесними грамотами та відзнаками «Відмінник освіти
України» (2007 р.), «За наукові досягнення» (2008 р.) Міністерства освіти і науки України.
Багато сил ювіляр доклав до розбудови Дипломатичної академії України при Міністерстві
закордонних справ, де впродовж 15 років працював на посаді професора кафедри зовнішньої по-
літики та дипломатії, виконував обов’язки члена вченої ради й заступника голови спеціалізо-
ваної вченої ради. Із властивою йому самоіронією Степан Васильович зауважує, як на початку
1990-х рр. відмовлявся від пропозицій перейти на дипломатичну службу, оскільки, на його дум-
ку, не мав такої важливої для цієї сфери діяльності психологічної риси, як гнучкість. І залиша-
ючись у статусі науковця, він співпрацює з органами державної влади, готує численні експерт-
ні висновки й аналітично-інформаційні довідки з актуальних питань зовнішньої політики нашої
країни, міжнародних відносин, послідовно демонструючи твердість характеру і принциповість у
відстоюванні національних інтересів. Наприклад, активно реагує на радикальні заяви діячів «по-
літичного русинства» Закарпаття, арґументовано спростовуючи їхні безпідставні звинувачення
в нібито «дискримінації», «геноциді» з боку української влади, аналізуючи міжнародні та вну-
трішньополітичні чинники, що можуть призвести до розхитування ситуації.
У 2005 р. Міністерство закордонних справ України оголосило С.В.Віднянському по-
дяку «за особистий внесок у становлення і розбудову дипломатичної служби України, сум-
лінне виконання службових обов’язків, успіхи у праці». У передмові до опублікованої ним
2006 р. у співавторстві з А.Ю.Мартиновим монографії «Україна в Організації Об’єднаних
Націй: 60 років участі у розв’язанні найважливіших міжнародних проблем» тодішній очіль-
ник зовнішньополітичного відомства Б.І.Тарасюк зазначав, що ця книга сприятиме роз’яс-
ненню місця й ролі ООН у минулому та у сучасній міжнародній політиці.
Широким є діапазон міжнародних наукових зв’язків С.В.Віднянського й очолюва-
ного ним відділу. Учений узяв участь в організації та роботі конґресів, конференцій, круг-
лих столів у Білорусі, Болгарії, Греції, Молдові, Північній Македонії, Польщі, Росії, Румунії,
Словаччині, Словенії, Угорщині, Чехії. Він очолює українську частину Комісії істориків
Український історичний журнал. – 2021. – №2
230 Ювілеї
України та Угорщини, заступник голови української частини Комісії істориків України та
Словаччини, заступник голови правління Наукового товариства історії дипломатії та міжна-
родних відносин, постійний учасник міжнародних з’їздів славістів, член редколеґій наукових
періодичних видань, що виходять у Болгарії, Словаччині, Чехії. Показово, що задовго до того,
як С.В.Віднянського обрали членом-кореспондентом Національної академії наук України
(2015 р.), його фахові здобутки знайшли визнання на міжнародному рівні, насамперед у науко-
вому співтоваристві Центрально-Східної Європи (наприклад, 2009 р. став членом іноземної
секції Угорської академії наук, а також низки міжнародних наукових товариств та організацій).
Із багатого наукового доробку Степана Васильовича варто виокремити три фундаментальні
колективні праці, до підготовки яких він доклав великих зусиль, творчої енергії не лише як про-
відний співавтор, але і як керівник авторського колективу та відповідальний редактор. Ідеться про
анотовану історичну хроніку міжнародних відносин «Зовнішня політика України в умовах гло-
балізації» (з 2004 р. опубліковано п’ять чисел, що охоплюють період 1991–2019 рр.). А вихід у світ
упродовж 2009–2016 рр. підготовлених у відділі історії міжнародних відносин і зовнішньої полі-
тики України шести випусків словника-довідника «Україна в міжнародних відносинах» (керівник
авторського колективу С.В.Віднянський, відповідальний редактор М.М.Варварцев) являє собою
реалізацію задуму редколеґії та авторів представити узагальнюючу картину розвитку міжнарод-
них зав’язків на теренах сучасної України від часів Русі до початку ХХІ ст., насамперед українсько-
європейських культурно-духовних і суспільно-політичних рецепцій. Водночас акцентується увага
на історії української еміґрації, зарубіжних українознавчих центрів, періодичних видань, громад-
сько-політичній діяльності діаспори, її внеску в розбудову державності, популяризації за кордоном
історії й культурних здобутків українства. У 2020 р. побачила світ колективна монографія «Україна
в історії Європи ХІХ – початку ХХI ст.: історичні нариси» (відповідальний редактор і керівник
авторського колективу С.В.Віднянський), в якій на основі широкої джерельної бази, ґрунтовного
конкретно-історичного матеріалу відтворено багатобарвну картину українсько-європейських куль-
турно-цивілізаційних взаємовпливів упродовж «довгого ХІХ ст.», розкрито місце та роль україн-
ського питання в історії Європи ХХ ст., висвітлено основні етапи і проблеми співпраці України з
Європейським Союзом на сучасному етапі. Свідченням широкого наукового резонансу, який ви-
кликала ця фундаментальна праця, стала публікація 7 рецензій на неї в Україні й за кордоном.
Слід відзначити плідну науково-координаційну, експертну та редакторську роботу Сте-
пана Васильовича, який виступив офіційним опонентом на захистах близько 70 кандидатських
і докторських дисертацій, відповідальним редактором та рецензентом понад 100 моногра-
фій, збірників наукових праць, навчальних посібників, відповідальним редактором серіаль-
ного видання «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки», членом редколеґій
«Українського історичного журналу», «Проблеми всесвітньої історії», «Україна дипломатич-
на», «Зовнішні справи» та ін.
У 2016 р. С.В.Віднянський як співавтор і член редколеґії «Енциклопедії історії України»
став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки. Він також нагороджений
почесними грамотами Верховної Ради України (2007 р.), Кабінету Міністрів України (2011 р.).
Та найбільшою винагородою у житті Степан Васильович Віднянський уважає своїх учнів,
послідовників, колеґ, представників наукової школи української історичної європеїстики. Під
керівництвом ученого захищено понад 30 кандидатських і докторських дисертацій. Серед його
вихованців – знані професори, завідувачі кафедр, ректори провідних університетів України, ві-
домі дипломати та громадські діячі. Важливо, що характер спілкування ювіляра з людьми ви-
значається не їхніми посадами чи реґаліями, а винятково особистими заслугами і здобутками,
причому принциповість, вимогливість поєднуються в ньому з людяністю, готовністю надати
підтримку й допомогу, яка виявилася доленосною на професійному шляху багатьох його учнів
і колеґ. Невипадково постановою Президії Національної академії наук України від 31 березня
2021 р. члена-кореспондента НАН України Степана Васильовича Віднянського нагороджено
академічною відзнакою «За підготовку наукової зміни».
Щиросердно вітаючи ювіляра, колеґи, учні, друзі бажають йому творчого неспокою в до-
слідженні актуальних питань усесвітньої історії та міжнародних відносин, юнацької затятості в
обстоюванні своїх наукових поглядів і невичерпної наснаги!
|