Лінгвокультурний концепт "Київ" у поетичній мові Миколи Зерова

У статті здійснено лінгвокультурологічний аналіз концепту «Київ» у поезії М. Зерова; простежено формування ознак поетичного концепту; з’ясовано особливості індивідуально-авторського опису Києва. Зосереджено увагу на контекстуально-семантичній структурі лексеми Київ у сонетах М. Зерова як чільно...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Палаш, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2019
Назва видання:Культура слова
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180183
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Лінгвокультурний концепт "Київ" у поетичній мові Миколи Зерова / А. Палаш // Культура слова. — 2019. — Вип. 90. — С. 96-103. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті здійснено лінгвокультурологічний аналіз концепту «Київ» у поезії М. Зерова; простежено формування ознак поетичного концепту; з’ясовано особливості індивідуально-авторського опису Києва. Зосереджено увагу на контекстуально-семантичній структурі лексеми Київ у сонетах М. Зерова як чільного представника неокласиків. Визначено й проаналізовано лексико-семантичні варіанти (ЛСВ) лексеми Київ: 1) місто; 2) держава; 3) державна влада; 4) жителі міста. Досліджено периферійні зони однойменного концепту, у яких наявні когнітивні коди, що конкретизують образ Києва. Схарактеризовано хронотоп Києва, який означений реальними часовими проміжками. Протиставлення описів Києва у часових площинах минулого і сучасного зумовлене тим, що сучасність поет осмислює не як тотальне оновлення старого, що було характерним для радянської поезії, а як руйнацію, а минуле – як джерело збереження духовно-морального потенціалу людини й через нього – як вихід у майбутнє.