Лінгвокультурний концепт "Київ" у поетичній мові Миколи Зерова
У статті здійснено лінгвокультурологічний аналіз концепту «Київ» у поезії М. Зерова; простежено формування ознак поетичного концепту; з’ясовано особливості індивідуально-авторського опису Києва. Зосереджено увагу на контекстуально-семантичній структурі лексеми Київ у сонетах М. Зерова як чільно...
Збережено в:
| Видавець: | Інститут української мови НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2019
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180183 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Лінгвокультурний концепт "Київ" у поетичній мові Миколи Зерова / А. Палаш // Культура слова. — 2019. — Вип. 90. — С. 96-103. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті здійснено лінгвокультурологічний аналіз концепту
«Київ» у поезії М. Зерова; простежено формування ознак поетичного
концепту; з’ясовано особливості індивідуально-авторського опису
Києва.
Зосереджено увагу на контекстуально-семантичній структурі
лексеми Київ у сонетах М. Зерова як чільного представника
неокласиків. Визначено й проаналізовано лексико-семантичні
варіанти (ЛСВ) лексеми Київ: 1) місто; 2) держава; 3) державна
влада; 4) жителі міста. Досліджено периферійні зони однойменного
концепту, у яких наявні когнітивні коди, що конкретизують образ
Києва. Схарактеризовано хронотоп Києва, який означений реальними
часовими проміжками. Протиставлення описів Києва у часових
площинах минулого і сучасного зумовлене тим, що сучасність поет
осмислює не як тотальне оновлення старого, що було характерним
для радянської поезії, а як руйнацію, а минуле – як джерело
збереження духовно-морального потенціалу людини й через нього –
як вихід у майбутнє. |
|---|