Мовний образ Великодня в епістолярних текстах Лесі Українки та її родини

• Дата: 2020
• Автор: Богдан, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2020
• Назва видання: Культура слова
• Теми: З історії культури та писемності
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180228
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Мовний образ Великодня в епістолярних текстах Лесі Українки та її родини / С. Богдан // Культура слова. — 2020. — Вип. 92. — С. 187-202. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

У статті здійснено спробу конструювання мовного образу найважливішого свята християн – Великодня – в епістолярних текстах Лесі Українки та її найближчої родини – батьків (Ольги Драгоманової-Косач, Петра Косача) і братів-сестер. Встановлено визначальність цієї лексеми в слововжитку Косачів- Драгоманових. Варіантні найменування цього геортоніма мають факультативне використання в мовленні окремих членів родини й тому їх можна кваліфікувати як індивідуально увиразнені. Зокрема зафіксовано регулярне вживання діалектного найменування Паска в епістолярній комунікації брата Лесі Українки – Михайла, Пасхи – в індивідуальному мовленні батька, Петра Антоновича. Встановлено, що функціонування варіанта Пасха в епістолярії Лесі Українки мотивоване фактором адресата. Визначено основні функції цього геортоніма: хрононопійна та етикетна. Окреслено домінувальні номінації, що стосуються Великодніх святкувань, – писанка, крашанки, паска. З’ясовано особливості святочних пригощань тих етносів, посеред яких доводилося бути в ці дні Лесі Українці та Михайлові Косачу.