2025-02-22T09:38:44-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-180244%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T09:38:44-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-180244%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T09:38:44-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-22T09:38:44-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Значення мовотворчості Лесі Українки в розвитку української літературної мови

У статті з’ясовано місце, роль і значення творчості Лесі Українки в розвитку української літературної мови, схарактеризовано основні лінгвостилістеми художньої мови поетеси. Леся Українка була геніальним стилістом у кількох вимірах: як поетеса, публіцист, критик, драматург. У мовних дискусіях кі...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Мацько, Л., Сидоренко, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української мови НАН України 2020
Series:Культура слова
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180244
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:У статті з’ясовано місце, роль і значення творчості Лесі Українки в розвитку української літературної мови, схарактеризовано основні лінгвостилістеми художньої мови поетеси. Леся Українка була геніальним стилістом у кількох вимірах: як поетеса, публіцист, критик, драматург. У мовних дискусіях кінця ХІХ – початку ХХ ст. вона як духовна вихованка Михайла Драгоманова, сучасниця Івана Франка і Михайла Грушевського, підтримувала і продовжувала нову філософію літературної української мови, що виявлялася у вимогах і потребах зняти заборони і обмеження з української мови, розширити функціональне поле української мови, будувати культурну мову, швидше і активніше нормувати літературну мову з використанням здобутків усіх основних наріч, виробляти публіцистичний і науковий стилі, розвивати освіту й культурну працю свого народу рідною мовою. Поетеса творила і вдосконалювала нові художньо-поетичні форми мови, шліфувала їх, поповнюючи народною розмовною та фольклорною лексикою, розширювала семантичні межі контекстних значень слів, удосконалювала стилістику жанрових (і особливо нових) форм, які сама ж вперше і вводила в літературну мову.