Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки
Статтю присвячен о мовному образу Криму, змодельованому на основі поетичних текстів Лесі Українки із циклів «Кримські спогади» (збірка «На крилах пісень», 1893), «Кримські відгуки», (збірка «Думи і мрії», 1899) і двох поезій поза збірками. З’ясовано, що його формують описи міст – Ялти, Євпаторії...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2020
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180249 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки / Н. Данилюк // Культура слова. — 2020. — Вип. 93. — С. 88-99. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180249 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1802492021-08-31T01:26:25Z Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки Данилюк, Н. До 150-річчя з дня народження Лесі Українки Статтю присвячен о мовному образу Криму, змодельованому на основі поетичних текстів Лесі Українки із циклів «Кримські спогади» (збірка «На крилах пісень», 1893), «Кримські відгуки», (збірка «Думи і мрії», 1899) і двох поезій поза збірками. З’ясовано, що його формують описи міст – Ялти, Євпаторії, Бахчисараю (особливо чітко постає Бахчисарай як колишня ханська резиденція). За допомогою виразових одиниць описано гори – Мердвен, Ай-Петрі та певні місця, пов’язані з кримськими легендами (Байдари, Чортові сходи), передана стихія Чорного моря. Лесин Крим асоціюється з близькими людьми – братом та коханим, із кримськими татарами (найяскравіше зображено дівчину-татарочку). Більшість загальних назв півострова (край богоданний, ясна країна, сторона прекрасна та ін.) мають позитивну конотацію. Окремі негативно-оцінні висловлювання спричинені осмисленням занепаду традиційної кримськотатарської культури, поневоленням корінного народу. The article is devoted to the linguistic image of the Crimea, conceptualized on the basis of the analysis of Lesia Ukrainka’s poetic texts from the cycles “The Crimean Recollections” (the collection “On the Wings of Songs”, Lviv, 1893), “The Crimean Reminiscences” (the collection “Thoughts and Dreams”, Lviv, 1899) and two poems “A Memory from Yevpatoria” (1904) and “A Wave” (1908) which do not belong to any collections. In these texts Lesya Ukrainka’s recollections about the visit to the Crimea in 1890–1891, 1897–1898, and in 1907–1908 are reflected with the help of figurative means. A linguistic image of the Crimea is a segment of the individual-autho rial map of the world of the writer that reflects her language-thinking, Ukrainian origin, and profound knowledge of folklore resources. It has been found out that the image is consists of the descriptions of such cities as Yalta, Yevpatoria, and Bakhchysarai where the writer stayed or visited them. A special distinction is given to Bakhchysarai with its realia of the khan’s palace and muslimness to which three poems were devoted. With the help of figurative means the lines of mountains and certain places, connected with the Crimean legends (Baidary, Chortovi skhody (Devil’s stairs)), obtain their prominence. The nature and elements of the Black sea are thoroughly depicted – quiet in the bright weather and wild during the storm. Many contexts prove that the poetess perceived the sea as a living creature, relevant to her moods and feelings. It has been pointed out that Lesia’s Crimea is associated with her dear ones – first of all with her brother Mykhailo and beloved Serhii, with the forgotten poet Nadson, with the Crimean Tatars (the appearance and clothes of a young female Tatar (who is called by a diminutive form of the ethnic name Tatar - tatarochka) is described in the brightest way). Most of the appellatives of the peninsular (God’s given land, a land of constant rays, a bright country, a country of light, a joyful country, a beautiful side (of the world) and others) have a positive connotation caused by the author’s admiration of its gorgeous nature. But there have been found negative evaluative expressions that resulted from the understanding of the decay of the traditional Crimean Tatar material and spiritual culture, enslavement of the indigenous people (Неволя й досі править в сій країні! - Captivity still rules in this country!). That is why the author compared the captivated land with a boat, broken by a storm, and a steppe horse that dies in the sands of a desert. 2020 Article Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки / Н. Данилюк // Культура слова. — 2020. — Вип. 93. — С. 88-99. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0201-419X DOI: doi.org/10.37919/0201-419X-2020.93.7 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180249 801.81: 398.8: 811 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 150-річчя з дня народження Лесі Українки До 150-річчя з дня народження Лесі Українки |
| spellingShingle |
До 150-річчя з дня народження Лесі Українки До 150-річчя з дня народження Лесі Українки Данилюк, Н. Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки Культура слова |
| description |
Статтю присвячен о мовному образу Криму, змодельованому на
основі поетичних текстів Лесі Українки із циклів «Кримські спогади»
(збірка «На крилах пісень», 1893), «Кримські відгуки», (збірка «Думи і
мрії», 1899) і двох поезій поза збірками. З’ясовано, що його формують
описи міст – Ялти, Євпаторії, Бахчисараю (особливо чітко постає
Бахчисарай як колишня ханська резиденція). За допомогою виразових
одиниць описано гори – Мердвен, Ай-Петрі та певні місця, пов’язані
з кримськими легендами (Байдари, Чортові сходи), передана стихія
Чорного моря. Лесин Крим асоціюється з близькими людьми –
братом та коханим, із кримськими татарами (найяскравіше
зображено дівчину-татарочку). Більшість загальних назв
півострова (край богоданний, ясна країна, сторона прекрасна та ін.)
мають позитивну конотацію. Окремі негативно-оцінні висловлювання
спричинені осмисленням занепаду традиційної кримськотатарської
культури, поневоленням корінного народу. |
| format |
Article |
| author |
Данилюк, Н. |
| author_facet |
Данилюк, Н. |
| author_sort |
Данилюк, Н. |
| title |
Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки |
| title_short |
Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки |
| title_full |
Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки |
| title_fullStr |
Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки |
| title_full_unstemmed |
Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки |
| title_sort |
мовний образ криму в поезії лесі українки |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
До 150-річчя з дня народження Лесі Українки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180249 |
| citation_txt |
Мовний образ Криму в поезії Лесі Українки / Н. Данилюк // Культура слова. — 2020. — Вип. 93. — С. 88-99. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT danilûkn movnijobrazkrimuvpoezíílesíukraínki |
| first_indexed |
2023-10-18T22:49:35Z |
| last_indexed |
2023-10-18T22:49:35Z |
| _version_ |
1796156535998513152 |