Варіантність в офіційному жіночому іменослові України: між нормою й аномалією
Стаття присвячена соціолінгвістичному аналізу сучасного офіційного жіночого іменослову України. За даними Міністерства юстиції України, репертуар імен новонароджених дівчат у 2015–2019 рр. становив майже тисячу одиниць. Інтенсивне його розширення пов’язане з впливом глобалізаційних процесів на...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2020
|
Назва видання: | Культура слова |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180256 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Варіантність в офіційному жіночому іменослові України: між нормою й аномалією / Ю. Макарець // Культура слова. — 2020. — Вип. 93. — С. 183-195. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Стаття присвячена соціолінгвістичному аналізу сучасного
офіційного жіночого іменослову України. За даними Міністерства
юстиції України, репертуар імен новонароджених дівчат у
2015–2019 рр. становив майже тисячу одиниць. Інтенсивне
його розширення пов’язане з впливом глобалізаційних процесів на
іменування, відновленням національних традицій, зростанням
соціальної свободи у виборі імен, а часом і зі зниженням мовної
культури мовців. Майже третина одиниць, які Мін’юст фіксує як
окремі імена, є фонетико-орфографічними або морфологічними
варіантами. Варіантні ряди офіційного імені можуть сягати п’яти-
шести одиниць, що пов’язано з інтерференційними процесами,
наслідуванням іншомовної (здебільшого російської) вимови та
ігноруванням фонетичних і морфологічних рис української мови.
Такі варіанти не лише мають юридичні наслідки, але й негативно
впливають на мову: офіційний іменослов є атрибутом публічного
спілкування, і якщо варіант «повного» імені фіксує інтерференційне
явище, воно переходить із розмовної сфери в офіційну не як помилка,
а як санкціонований мовний факт. |
---|