Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.)

У доповіді наведено найважливіші результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави». Зазначено, що програму було спрямовано на науково-методичну підтримку розвитку мінерально-сировинної бази України та протидію дегра...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
1. Verfasser:	Старостенко, В.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180264
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.) / В.І. Старостенко // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 4. — С. 29-33. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180264
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1802642021-09-02T01:26:00Z Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.) Старостенко, В.І. З кафедри Президії НАН України У доповіді наведено найважливіші результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави». Зазначено, що програму було спрямовано на науково-методичну підтримку розвитку мінерально-сировинної бази України та протидію деградації геологічної галузі, яка критично впливає на економічну, соціально-політичну й геополітичну стабільність та життєзабезпечення населення. З метою продовження досліджень запропоновано започаткувати цільову програму наукових досліджень НАН України «Критичні та стратегічні мінеральні ресурси України за умов глобалізації та змін клімату» на 2021–2025 рр. The report presents the most important results of the implementation of the target research program of the NAS of Ukraine “Mineral Resources of Ukraine as the Basis for State Security.” It is noted that the program was aimed at scientific and methodological support for the development of mineral resources of Ukraine and combating the degradation of the geological industry, which critically affects the economic, socio-political and geopolitical stability and livelihood of the population. In order to continue research, it is proposed to launch a targeted research program of the NAS of Ukraine “Critical and strategic mineral resources of Ukraine in the context of globalization and climate change” for 2021-2025. 2021 Article Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.) / В.І. Старостенко // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 4. — С. 29-33. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.04.029 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180264 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Старостенко, В.І. Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді наведено найважливіші результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави». Зазначено, що програму було спрямовано на науково-методичну підтримку розвитку мінерально-сировинної бази України та протидію деградації геологічної галузі, яка критично впливає на економічну, соціально-політичну й геополітичну стабільність та життєзабезпечення населення. З метою продовження досліджень запропоновано започаткувати цільову програму наукових досліджень НАН України «Критичні та стратегічні мінеральні ресурси України за умов глобалізації та змін клімату» на 2021–2025 рр.
format	Article
author	Старостенко, В.І.
author_facet	Старостенко, В.І.
author_sort	Старостенко, В.І.
title	Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.)
title_short	Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.)
title_full	Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.)
title_fullStr	Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.)
title_full_unstemmed	Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.)
title_sort	про результати виконання цільової програми наукових досліджень нан україни "мінерально-сировинна база україни як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 3 березня 2021 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2021
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180264
citation_txt	Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України "Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави" (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 р.) / В.І. Старостенко // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 4. — С. 29-33. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT starostenkoví prorezulʹtativikonannâcílʹovoíprograminaukovihdoslídženʹnanukraínimíneralʹnosirovinnabazaukraíniâkosnovabezpekideržavistenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni3bereznâ2021r
first_indexed	2025-07-15T20:06:38Z
last_indexed	2025-07-15T20:06:38Z
_version_	1837744782200274944
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 29 ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ «МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННА БАЗА УКРАЇНИ ЯК ОСНОВА БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ» Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 3 березня 2021 року У доповіді наведено найважливіші результати виконання цільової програ- ми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировинна база Украї- ни як основа безпеки держави». Зазначено, що програму було спрямовано на науково-методичну підтримку розвитку мінерально-сировинної бази України та протидію деградації геологічної галузі, яка критично впливає на економічну, соціально-політичну й геополітичну стабільність та жит- тєзабезпечення населення. З метою продовження досліджень запропоно- вано започаткувати цільову програму наукових досліджень НАН України «Критичні та стратегічні мінеральні ресурси України за умов глобалізації та змін клімату» на 2021–2025 рр. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії! Шановні колеги! Стан мінерально-сировинної бази України прямо і опосередко- вано впливає на її економічну, соціально-політичну та геопо- літичну стабільність, на життєзабезпечення населення країни. Тому дослідження, які проводилися в рамках цільової програ- ми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировин- на база України як основа безпеки держави», мали безпосеред- ній стосунок до зміцнення безпеки держави. Протягом 2016–2020 рр. за програмою виконувалося 27 про- єктів (24 — за бюджетною програмою КПКВК 6541030 та у 2019 р. 3 проєкти за бюджетною програмою КПКВК 6541230) за 4 основними напрямами-розділами, визначеними науковою радою програми. У виконанні проєктів брали участь 16 установ з 5 відділень НАН України, а саме: Відділення наук про Землю, Відділення хімії, Відділення фізико-технічних проблем енерге- СТАРОСТЕНКО Віталій Іванович — академік НАН України, директор Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, голова Наукової ради цільової програми наукових досліджень НАН України «Мінерально- сировинна база України як основа безпеки держави» doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.04.029 30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ тики, Відділення ядерної фізики та енергети- ки, Відділення інформатики, а також Інститут телекомунікацій і глобального інформацій- ного простору НАН України. Запровадження міждисциплінарних підходів дало змогу отри- мати такі найважливіші результати. Напрям «Наукова підтримка розвитку мі- нерально-сировинної бази рідкісних, рідкіс- ноземельних металічних корисних копалин та технології переробки комплексних руд». Уперше на основі оновленої концепції геоло- гічної будови надр України, нових тектонофі- зичних даних, а також із застосуванням мето- дів обробки й інтерпретації геофізичних полів та аномалій побудовано Структурно-петрофі- зичну карту Побузького гірничорудного райо- ну (масштаб 1 : 100 000). Цю карту використа- но як основу для прогнозування комплексів корисних копалин. Розроблено пошукові критерії — як загаль- нометодичні, так і на конкретні корисні копа- лини. Загальнометодичні пошукові критерії ґрунтуються на встановленому факті, що пе- реважна більшість родовищ і рудопроявів ко- рисних копалин Українського щита пов’язана із зонами розломів. Це дало змогу визначити найперспективніші розломні зони в Побузько- му гірничорудному районі: Тальнівську, Пер- вомайську, Гайворонську, Заваллівську, Берес- тягівську, Хмільницьку, Маньківську, а також осьову мантійну частину Голованівської шов- ної зони, розриви ортогональної системи та вузли перетину розломів тощо. Розроблені по- шукові критерії на конкретні рудопрояви і ро- довища стосуються апатит-фосфатних, тита- но-ільменітових, легкозбагачуваних залізних руд, хрому, силікатного нікелю, золота та ін- ших благородних металів, рідкісних, рідкісно- земельних елементів, графіту, алмазів. Напри- клад, пошуковою ознакою скупчень мінералів, які містять рідкіснометальні-рідкісноземельні елементи, зокрема лантан, церій, ітрій, ітер- бій, є «кишені» залізо-марганцевої кори виві- трювання в детально закартованих широтних розломах і зонах сколювання. Встановлено, що такі зони та «кишені» добре картуються граві- магнітними та геоелектричними методами. Напрям «Наукове обґрунтування ресурс- ного забезпечення енергетичної безпеки кра- їни». Показано, що перспективи нарощування мінерально-сировинної бази Львівсько-Во- линського кам’яновугільного басейну по в’я- зані з освоєнням нових площ і глибоких го- ризонтів. Зокрема, доведено перспективність освоєння родовищ Південно-Західного вугле- носного району як газовугільних родовищ. Встановлено, що вугільні пласти Тяглів- ського і Любельського родовищ відрізняються від аналогічних у промисловій частині басейну більшою потужністю і площею поширення, а вугілля цих родовищ має вищу якість і меншу зольність. Доведено, що газове вугілля Тяглів- ського родовища придатне для коксування. Запаси і ресурси вугілля в районі оцінюються в понад 2 млрд т, що вдвічі перевищує залиш- кові запаси промислової частини басейну. Виконання робіт за технологією структур- но-термоатмогеохімічних досліджень над гір- ничими виробками працюючих вугільних шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну дало змогу визначити флюїдонепроникні і гео- динамічно активні місця як ділянки скупчення вуглеводневих газів та ймовірного виникнення раптових викидів у гірничі виробки. В ме жах гірничих відводів відпрацьованих вугільних шахт фіксується аномальне розвантаження вуглеводневих газів, що, можливо, приводить до утворення техногенних скупчень, які мають перспективи використання. Напрям «Водні ресурси України». Про- блема забезпечення населення якісною пит- ною водою має велику соціальну значущість, оскільки питна вода безпосередньо впливає на стан здоров’я громадян і є одним з ключових чинників економічної та епідемічної безпеки життєдіяльності людини. Системи централі- зованого питного водопостачання багатьох регіонів України використовують переважно поверхневі джерела — води Дніпра, Дністра та інших річок, екологічний стан яких останніми роками істотно погіршився. У результаті виконання Програми було про- ведено оцінку основних техногенних чинників виснаження і забруднення поверхневих вод ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 31 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ на репрезентативних ділянках басейнів Дні- пра і Дністра. Визначено рівень екологічного благополуччя їх гідроекосистем, зафіксовано перевищення фонового рівня забруднення і складено перелік основних забруднюючих ре- човин. Запропоновано стратегію вибору най- кращої технології для знешкодження специ- фічних токсичних і біологічно стійких забруд- нень стічних вод, на основі якої розроблено низку ефективних технологічних рішень для збереження екологічного благополуччя по- верхневих водних ресурсів. Обґрунтовано необхідність використання альтернативних джерел питного водопоста- чання населення України — напірних, захи- щених від прямих надходжень забруднюючих речовин підземних вод, які мають стабільні в часі хімічні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники. Глобальні зміни клімату, що спостерігають- ся останнім часом, стають новим потужним чинником впливу на питне водопостачання. З огляду на це слід зазначити, що підземні води є більш надійним джерелом питного во- допостачання, ніж поверхневі, особливо в разі виникнення надзвичайних ситуацій. Для науково-методичного забезпечення во- допостачання в районах, де розвинені тріщи- нуваті кристалічні породи, оцінюється водо- носність розломних зон та можливість залу- чення ресурсів підземних вод для збільшення дебітів свердловин. Під час виконання одного з проєктів програми за результатами моделю- вання було встановлено, що основна роль у формуванні експлуатаційних ресурсів підзем- них вод належить вертикальному перетіканню через роздільний шар кори вивітрювання, а та- кож наявності горизонтального взаємозв’язку з підземними водами кристалічного масиву. Отримані результати впроваджено при виборі свердловин двох діючих ділянок Жашківсько- го родовища підземних вод для збільшення продуктивності водозабору. Розроблено імпульсний метод для віднов- лення водозабірних свердловин, який ґрунту- ється на вибуху суміші газів у спеціальному пристрої з вікнами (газовому генераторі). За- вдяки використанню процесів швидкого горін- ня та детонації сумішей газів ефективно очи- щуються закальматовані фільтри свердловин. Напрям «Розвиток мінерально-сировинної бази неметалічних корисних копалин». Ство- рено базу даних рудопроявів флюориту на те- риторії Середнього Придністров’я, складено карту флюоритоносності із зазначенням гео- хімічної спеціалізації флюоритів як комплек- сної сировини: поліметалічно-флюоритової (свинець-цинк, мідь), рідкіснометально-флю- оритової (літій, ртуть, золото). Визначено пер- спективні площі флюоритоносності та надано рекомендації щодо доцільності комплексного одночасного видобутку флюориту та інших корисних копалин. Ці рекомендації було при- йнято до впровадження у Правобережній гео- логічній експедиції ДП «Українська геологіч- на компанія». Створено інтегровану в ГІС базу даних по- ширення глауконітвмісних і фосфоритвмісних відкладів на території центральних та захід- них областей України, яка містить інформацію про 258 та 151 об’єкт відповідно. Глауконіти і фосфорити розглядалися як агрохімічна си- ровина. Проведено металогенічне районуван- ня території за закономірностями поширення глауконітвмісних порід та складено найбільш повний список позабалансових родовищ і про- явів. Уперше визначено перелік комплексних і потенційно комплексних родовищ та проявів, одним із корисних компонентів у яких є або може бути глауконіт. Приклади впровадження результатів дослі- джень. З метою обґрунтування геолого-еко- номічних та еколого-геологічних параметрів безпечного розвитку гірничодобувних районів України вперше було проведено геолого-еко- номічні розрахунки реструктуризації Доне- цького вугільного і Криворізького залізоруд- ного басейнів в умовах трансформації енерге- тичної сфери. Розроблено і науково обґрун- товано введення у нормативно-правову базу надрокористування та проведення гірничих робіт положень щодо плати за асиміляційний потенціал територій використання надр. Варто зауважити, що на сьогодні таку плату вже стя- 32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ гують у деяких країнах Європейського Союзу. Зазначені напрацювання впроваджено в ді- яльність Державної комісії України по запасах корисних копалин при проведенні експертизи та затвердженні запасів родовищ з накопиче- ними порушеннями екологічних параметрів геологічного середовища, а також у діяльність Державної екологічної академії післядиплом- ної освіти та управління. Загалом за 2016–2020 рр. у результаті ви- конання програми отримано 12 нових патентів на корисну модель та винахід України, ще 6 за- явок на видачу охоронних документів перебу- вають на стадії розгляду. Отримано 29 актів, листів, довідок про впровадження результатів досліджень. Опубліковано 31 монографію, 124 статті, з яких 94 — у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, 189 матеріалів та тез конференцій. Результати виконання програми могли б бути й кращими, якби не сучасний стан дер- жавної геологічної галузі в Україні, який сьо- годні можна назвати вже не просто критич- ним, а катастрофічним. Перешкодою на шля- ху ефективного використання надр України є жалюгідне матеріальне становище Державної служби геології та надр України (Держгеона- дра України), яка неспроможна організовува- ти пошукові та розвідувальні роботи і гине на очах. Якщо так триватиме й надалі, то вже не- забаром і графіт, і навіть залізну руду ми зму- шені будемо закуповувати за кордоном, а гео- логічна зйомка залишиться на рівні 60–70-х років минулого століття. Невиконання Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 р. призвело до того, що дер- жава втрачає контроль за станом геологічного середовища, відбувається спустошення фонду родовищ і перспективних ділянок корисних копалин; державні геологічні підприємства, що розташовані по всій території України, пе- ребувають на грані виживання, працюють по 2–3 дні на тиждень, а деякі вже збанкрутували. При цьому Держгеонадра України — цен- тральний орган виконавчої влади, який реа- лізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зараз переважно виконує функції, не властиві геологічним службам розвинених країн світу, а саме: надає та анулює спеціальні дозволи на користування надрами, погоджує проєкти на розробку родовищ, здійснює контроль за ви- конанням надрокористувачами програм робіт тощо. Водночас через мізерні обсяги бюджет- ного фінансування в Україні майже не про- водяться регіональні геологічні дослідження з метою створення різномасштабних карт як основи планування всіх видів геологічних, ін- женерно-геологічних, гірничовидобувних ро- біт, прогнозування нових ділянок, перспектив- них на виявлення корисних копалин. На сьогодні головним видом геологічних робіт в Україні є роботи, спрямовані на ство- рення Державної геологічної карти масштабу 1:200 000 (Держгеолкарта-200) як єдиної осно- ви загального природокористування та раціо- нального надрокористування, проте розвине- ні країни світу зараз уже працюють над більш детальним вивченням своїх надр, складаючи карти в масштабі 1:50 000 і крупніше. Занепад державної геологічної галузі, крім іншого, призвів до втрати матеріально-техніч- них засобів для геологічного вивчення надр — бурових верстатів, геофізичної апаратури, ла- бораторного обладнання тощо. На цьому невтішному фоні дослідження, які проводяться за цільовою програмою наукових досліджень Національної академії наук Укра- їни, є особливо важливими, оскільки забез- печують державу новими, корисними даними про мінеральні ресурси країни. Особливо слід відзначити, що в деяких випадках учені НАН України можуть залучати до виконання про- єктів фахівців Державного геофізичного під- приємства «Укргеофізика», Державного під- приємства «Українська геологічна компанія», що дає змогу об’єднати наші зусилля і разом працювати за окремими темами. Отже, в рамках виконання цільової програ- ми наукових досліджень НАН України «Мі- нерально-сировинна база України як основа безпеки держави» отримано низку вагомих на- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 33 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ укових результатів, які сприяють вирішенню актуальних проблем розвитку мінерально-си- ровинної бази країни, реалізації планів, окрес- лених Кабінетом Міністрів України у докумен- ті «Вектори економічного розвитку до 2030 року». Водночас внаслідок зміни геополітич- ної ситуації, анексії частини території України відбулися зміни і в мінерально-сировинному комплексі, що має бути оцінено і враховано при обґрунтуванні ресурсного забезпечення економіки держави. Тривала реструктуризація та недофінансування геологічної галузі при- звели до її скорочення. Вважаємо, що з метою адаптації мінерально- сировинної бази країни до сучасних викликів доцільно започаткувати нову цільову програ- му наукових досліджень НАН України «Кри- тичні та стратегічні мінеральні ресурси Укра- їни за умов глобалізації та змін клімату», роз- раховану на 2021–2025 рр. Це посилить науко- ву підтримку геологічного вивчення надр для забезпечення потреб національної економіки у стратегічних та критичних мінерально-сиро- винних ресурсах, зокрема дозволить обґрун- тувати пріоритетні напрями робіт, сприятиме приросту запасів сировини, підтримці влас- ного видобутку корисних копалин, поліпшен- ню структури мінерально-сировинної бази, її ефективному використанню за умов глобалі- зації та змін клімату, а також, можливо, спри- ятиме реалізації Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 р., яку було затверджено ще в 2011 р., але до виконання якої відповідні дер- жавні органи поки що не приступали. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Vitaly I. Starostenko ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7960-0011 Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ON THE RESULTS OF THE IMPLEMENTATION OF THE TARGET RESEARCH PROGRAM OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE “MINERAL RESOURCES OF UKRAINE AS THE BASIS OF STATE SECURITY” Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, March, 3, 2021 The report presents the most important results of the implementation of the target research program of the NAS of Ukraine “Mineral Resources of Ukraine as the Basis for State Security.” It is noted that the program was aimed at scientific and methodological support for the development of mineral resources of Ukraine and combating the degradation of the geological industry, which critically affects the economic, socio-political and geopolitical stability and livelihood of the population. In order to continue research, it is proposed to launch a targeted research program of the NAS of Ukraine “Critical and strategic mineral resources of Ukraine in the context of globalization and climate change” for 2021-2025. Keywords: mineral resource base, rare earth minerals, non-metallic minerals, energy resources, water resources.

Institution

Ähnliche Einträge