Кордони та пограниччя в дискурсивному просторі соціогуманітаристики: теоретичні проєкції
У статті запропоновано міждисциплінарний вимір осмислення теоретичних проблем дослідження кордонів та погранич у соціогуманітарному просторі. Показано, що застосування геополітичних, геоекономічних, геокультурних та геоінформаційних методологічних підходів зумовлює можливість репрезентації феномен...
Збережено в:
Дата: | 2021 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2021
|
Назва видання: | Вісник НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180372 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Кордони та пограниччя в дискурсивному просторі соціогуманітаристики: теоретичні проєкції / Я.В. Верменич // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 7. — С. 55-70. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті запропоновано міждисциплінарний вимір осмислення теоретичних проблем дослідження кордонів та погранич у соціогуманітарному просторі. Показано, що застосування геополітичних, геоекономічних,
геокультурних та геоінформаційних методологічних підходів зумовлює
можливість репрезентації феномена кордонів та погранич у вигляді соціального і політичного конструкту, що детермінує навколишній простір, перетворюючи його на ареал комунікацій і взаємовпливів. Доведено,
що кордони не лише розмежовують простір держав, а й визначають межі
ідентичностей — як реально існуючих територіальних, так і постійно
конструйованих символічних, формують культурно-цивілізаційний код
народу. Репрезентовано авторське бачення необхідності концептуалізації історичної лімології як міждисциплінарного наукового напряму, орієнтованого на вивчення процесів самоідентифікації людини з конкретним
територіальним простором на основі всієї сукупності взаємодій у міждержавних, міжетнічних та міжконфесійних координатах. Наголошено, що
національні інтереси і цілі безпеки будь-якої держави потребують максимального врахування чинника порубіжності у відтворенні об’єктивної
картини її минулого розвитку та моніторингу й аналітики тенденцій і викликів сучасної регіональної та етнонаціональної політики. |
---|