Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони

Наведено результати переінтерпретації матеріалів досліджень методом ГСЗ по IV геотраверсу на відрізку ПК 295—400 з метою уточнення сейсмічного розрізу в районі Голованівського максимуму сили тяжіння. У товщі земної кори (глибини 2—60 км) були виділені точки дифракції та сейсмічні майданчики, що дал...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2021
Hauptverfasser: Трипільський, О.А., Тополюк, О.В., Трипільська, О.О., Гінтов, О.Б.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Schriftenreihe:Доповіді НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180391
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони / О.А. Трипільський, О.В. Тополюк, О.О. Трипільська, О.Б. Гінтов // Доповіді Національної академії наук України. — 2021. — № 1. — С. 58-64. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-180391
record_format dspace
spelling irk-123456789-1803912021-09-21T01:26:05Z Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони Трипільський, О.А. Тополюк, О.В. Трипільська, О.О. Гінтов, О.Б. Науки про Землю Наведено результати переінтерпретації матеріалів досліджень методом ГСЗ по IV геотраверсу на відрізку ПК 295—400 з метою уточнення сейсмічного розрізу в районі Голованівського максимуму сили тяжіння. У товщі земної кори (глибини 2—60 км) були виділені точки дифракції та сейсмічні майданчики, що дало змогу суттєво уточнити дані про глибинну будову розглянутої ділянки. Уточнено положення в розрізі Тальнівської зони розломів, завдяки виділенню додаткових точок дифракції та великої кількості коротких відбиттів елементів на глибинах 2—8 км. У центральній частині розрізу (ПК 338—355) елементи горизонтального і похилого залягання (глибини 2—9 км і 24—44 км) та серія коротких крутонахилених відбивних елементів (глибини 8—26 км) формують область середовища, яка на глибинах 2—44 км за своїми характеристиками відрізняється від вмісних порід, що дало можливість простежити лістричну зону сколювання, яка безперервно простягається з глибини 8 км на ПК 355 до 44 км на ПК 304. На підставі цього, а також наявних сейсмотомографічних даних висловлено припущення, що Тальнівська зона розломів простежується до глибин 100—600 км у вигляді межі між блоками з різними швидкостями Vp, ступенями і розривами в шарі Голіцина—Гейка. З основною частиною Тальнівської зони розломів лістрична зона сколювання з’єднується поблизу денної поверхні. Згідно з наведеною переінтерпретацією даних ГСЗ по IV геотраверсу підвідний канал інтрузивного тіла гіпербазитів досить вузький на глибинах 60—33 км, і тільки починаючи з глибини 30 км і майже до денної поверхні тіло розширюється до потужності близько 15 км. Орієнтуючись на область підвищених швидкостей Vp на глибинах 2—33 км, можна припустити, що саме на цих глибинах вздовж осі центральної частини Голованівської шовної зони розташовано основне тіло інтрузії гіпербазитів і базит-дунітів, перидотитів, піроксенітів, габро, амфіболітів, густина яких перевищує густину вмісних порід на 0,1—0,22 г/см³. This work provides the reinterpretation results of the research outcomes with the DSS method on geotraverse IV on section PK 295-400 in order to clarify a seismic section in the Holovanivsk area of high gravity. A number of points of diffraction and seismic sites have been identified in Earth’s crust (at a depth of 2-60 km), which gives an opportunity to considerably specify the data on the deep structure of the studied area. The position in a section of the Talnivska fault zone is clarified due to the identification of additional points of diffraction and a large number of short reflective elements at a depth of 2-8 km. In the central part of the section (PK 338-355), horizontal and inclined elements (at the depths of 2-9 km and 24-44 km) and a series of short steeply inclined reflective elements (at depths of 8-26 km) form the area of the medium which at the depth of 2-44 km differs in its characteristics from the host rocks. This allowed tracing the listriс shear zone that stretches continuously from a depth of 8 km on PK 355 to 44 km on PK 304. All this, as well as available seismotomographic data, allows us to suppose that the Talnivska fault zone is traced up to depths of 100-600 km as a boundary between blocks with different Vp velocities and degrees and gaps in the Golitsyn—Geiko layer. The listriс shear zone is connected to the main part of the Talnivska fault zone near the surface. According to the given re-interpretation of GSS data on geotraverse IV, the supply channel of the intrusive body of hyperbasites is rather narrow at depths of 60-33 km, and starting only from depth of 30 km and almost to the surface the body expands up to 15 km in width. Focusing on the area of increased Vp velocities at a depth of 2-33 km, one can assume that the main intrusive body that consists of hyperbasites and basite-Dunites, peridotites, pyroxenites, gabbro, and amphibolites, the density of which exceeds the density of rocks by 0.1-0.22 g/cm³, is located at these depths along the axis of the central part of the Holovanivsk suture zone. 2021 Article Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони / О.А. Трипільський, О.В. Тополюк, О.О. Трипільська, О.Б. Гінтов // Доповіді Національної академії наук України. — 2021. — № 1. — С. 58-64. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2021.01.058 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180391 550.834:553 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Науки про Землю
Науки про Землю
spellingShingle Науки про Землю
Науки про Землю
Трипільський, О.А.
Тополюк, О.В.
Трипільська, О.О.
Гінтов, О.Б.
Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони
Доповіді НАН України
description Наведено результати переінтерпретації матеріалів досліджень методом ГСЗ по IV геотраверсу на відрізку ПК 295—400 з метою уточнення сейсмічного розрізу в районі Голованівського максимуму сили тяжіння. У товщі земної кори (глибини 2—60 км) були виділені точки дифракції та сейсмічні майданчики, що дало змогу суттєво уточнити дані про глибинну будову розглянутої ділянки. Уточнено положення в розрізі Тальнівської зони розломів, завдяки виділенню додаткових точок дифракції та великої кількості коротких відбиттів елементів на глибинах 2—8 км. У центральній частині розрізу (ПК 338—355) елементи горизонтального і похилого залягання (глибини 2—9 км і 24—44 км) та серія коротких крутонахилених відбивних елементів (глибини 8—26 км) формують область середовища, яка на глибинах 2—44 км за своїми характеристиками відрізняється від вмісних порід, що дало можливість простежити лістричну зону сколювання, яка безперервно простягається з глибини 8 км на ПК 355 до 44 км на ПК 304. На підставі цього, а також наявних сейсмотомографічних даних висловлено припущення, що Тальнівська зона розломів простежується до глибин 100—600 км у вигляді межі між блоками з різними швидкостями Vp, ступенями і розривами в шарі Голіцина—Гейка. З основною частиною Тальнівської зони розломів лістрична зона сколювання з’єднується поблизу денної поверхні. Згідно з наведеною переінтерпретацією даних ГСЗ по IV геотраверсу підвідний канал інтрузивного тіла гіпербазитів досить вузький на глибинах 60—33 км, і тільки починаючи з глибини 30 км і майже до денної поверхні тіло розширюється до потужності близько 15 км. Орієнтуючись на область підвищених швидкостей Vp на глибинах 2—33 км, можна припустити, що саме на цих глибинах вздовж осі центральної частини Голованівської шовної зони розташовано основне тіло інтрузії гіпербазитів і базит-дунітів, перидотитів, піроксенітів, габро, амфіболітів, густина яких перевищує густину вмісних порід на 0,1—0,22 г/см³.
format Article
author Трипільський, О.А.
Тополюк, О.В.
Трипільська, О.О.
Гінтов, О.Б.
author_facet Трипільський, О.А.
Тополюк, О.В.
Трипільська, О.О.
Гінтов, О.Б.
author_sort Трипільський, О.А.
title Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони
title_short Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони
title_full Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони
title_fullStr Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони
title_full_unstemmed Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони
title_sort результати переінтерпретації матеріалів iv геотраверсу гсз (пк 295—400) у центральній частині голованівської шовної зони
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2021
topic_facet Науки про Землю
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180391
citation_txt Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони / О.А. Трипільський, О.В. Тополюк, О.О. Трипільська, О.Б. Гінтов // Доповіді Національної академії наук України. — 2021. — № 1. — С. 58-64. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Доповіді НАН України
work_keys_str_mv AT tripílʹsʹkijoa rezulʹtatipereínterpretacíímateríalívivgeotraversugszpk295400ucentralʹníjčastinígolovanívsʹkoíšovnoízoni
AT topolûkov rezulʹtatipereínterpretacíímateríalívivgeotraversugszpk295400ucentralʹníjčastinígolovanívsʹkoíšovnoízoni
AT tripílʹsʹkaoo rezulʹtatipereínterpretacíímateríalívivgeotraversugszpk295400ucentralʹníjčastinígolovanívsʹkoíšovnoízoni
AT gíntovob rezulʹtatipereínterpretacíímateríalívivgeotraversugszpk295400ucentralʹníjčastinígolovanívsʹkoíšovnoízoni
first_indexed 2025-07-15T20:19:52Z
last_indexed 2025-07-15T20:19:52Z
_version_ 1837745618566512640
fulltext 58 ОПОВІДІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ GEOSCIENCES Ц и т у в а н н я: Трипільський О.А., Тополюк О.В., Трипільська О.О., Гінтов О.Б. Результати переінтер- претації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2021. № 1. С. 58—64. https://doi.org/10.15407/dopovidi2021.01.058 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2021. № 1: 58—64 https://doi.org/10.15407/dopovidi2021.01.058 УДК 550.834:553 О.А. Трипільський, О.В. Тополюк, О.О. Трипільська, О.Б. Гінтов Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Київ E-mail: oksana.topoliuk@gmail.com, oleg.gintov@gmail.com Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині Голованівської шовної зони Представлено членом-кореспондентом НАН України О.Б. Гінтовим Наведено результати переінтерпретації матеріалів досліджень методом ГСЗ по IV геотраверсу на від- різку ПК 295—400 з метою уточнення сейсмічного розрізу в районі Голованівського максимуму сили тя- жіння. У товщі земної кори (глибини 2—60 км) були виділені точки дифракції та сейсмічні майданчики, що дало змогу суттєво уточнити дані про глибинну будову розглянутої ділянки. Уточнено положення в розрізі Тальнівської зони розломів, завдяки виділенню додаткових точок дифракції та великої кількості ко- ротких відбиттів елементів на глибинах 2—8 км. У центральній частині розрізу (ПК 338—355) еле менти горизонтального і похилого залягання (глибини 2—9 км і 24—44 км) та серія коротких крутона хи лених відбивних елементів (глибини 8—26 км) формують область середовища, яка на глибинах 2—44 км за своїми характеристиками відрізняється від вмісних порід, що дало можливість простежити лістричну зо ну сколювання, яка безперервно простягається з глибини 8 км на ПК 355 до 44 км на ПК 304. На підставі цьо го, а також наявних сейсмотомографічних даних висловлено припущення, що Тальнівська зона розломів простежується до глибин 100—600 км у вигляді межі між блоками з різними швидкостями Vp, ступенями і розривами в шарі Голіцина—Гейка. З основною частиною Тальнівської зони розломів лістрична зона ско- лювання з’єднується поблизу денної поверхні. Згідно з наведеною переінтерпретацією даних ГСЗ по IV гео- траверсу підвідний канал інтрузивного тіла гіпербазитів досить вузький на глибинах 60—33 км, і тільки починаючи з глибини 30 км і майже до денної поверхні тіло розширюється до потужності близько 15 км. Орієнтуючись на область підвищених швидкостей Vp на глибинах 2—33 км, можна припустити, що саме на цих глибинах вздовж осі центральної частини Голованівської шовної зони розташовано основне тіло інтрузії гіпербазитів і базит-дунітів, перидотитів, піроксенітів, габро, амфіболітів, густина яких пере ви- щує густину вмісних порід на 0,1—0,22 г/см3. Ключові слова: Голованівська шовна зона, Тальнівська зона розломів, IV геотраверс, ГСЗ. 59ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2021. № 1 Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині... У роботі наведено результати переінтерпретації матеріалів, отриманих під час дос ліджень методом ГСЗ по IV геотраверсу на ділянці ПК 295—400. Переінтерпрета цію авторами бу- ло цілеспрямовано переглянуто з метою уточнення сейсмічного розрізу в районі Голова- нівського максимуму сили тяжіння (ПК 320—360). У межах Побузького гірничорудного району геотраверс перетинає Голованів ський мак- симум сили тяжіння в широтному напрямі і проходить поряд з відомими базитовими ма- сивами — Троянським і Тарасівським — та дещо північніше області виходу на поверхню кристалічного фундаменту аномально великої кількості (біль ше 100) масивів серпентині- тів і перидотитів, з якими пов’язана розробка родовищ силікатного нікелю і хромітів. Це завжди надавало інтерпретації одержаних тут сей смічних даних великої ваги. У попередніх інтерпретаціях сейсмічний розріз приблизно на рівні глибини заляган- ня границі Мохо було протягнуто на захід до ПК 410 [1—5]. У подальшому під час пов- торного аналізу сейсмічних матеріалів ця частина розрізу була частково видалена або пе- реглянута [6]. Загалом розріз має риси, характерні для більшості профілів ГСЗ на території Ук раїн- ського щита. У верхній частині розрізів на глибинах 0—14 км повсюдно спос терігаються заломлено-рефраговані хвилі Р0 к на відстані 0—80—120 км від точки збудження. На глибинах 5—13 км на відрізку ПК 295—350 простежується шар зі зниженою швидкістю, нижче якого залягає сейсмічна границя К2, що являє собою підошву цього шару. За винятком зазначеного шару, швидкість у земній корі поступово і неперервно зростає з глибиною до самої границі Мохо (рисунок). Порівняно з попередніми інтерпретаціями розглядуваної частини геотраверсу [4, 6] розріз земної кори значно уточнено. У верхній частині земної кори (глибини 0—5 км) швидкості порівняно з їх нормальним значенням підвищені (різниця становить 0,1—0,2 км/с). З глибиною міра підвищення швид- костей поступово зменшується від 0,18 км/с на глибині 15 км до 0,04 км/с на глибині 40 км. Швидкість у горизонтальному напрямі змінюється в основному незначно. Ви нятком є область ПК 340—335, де на глибинах 18—30 км спостерігаються локальні максимуми швид- костей (район глибинного розлому), що відповідають максимуму гравітаційної кривої і мо- жуть свідчити про концентрацію на цих глибинах порід більш основного складу. У часовому інтервалі між підошвою шару зі зменшеною швидкістю та відбити ми хви- лями від границі Мохо реєструються закритичні відбиті хвилі від меж, що залягають де що нижче підошви цього шару (глибини 13—18 км). Як правило, від биті хвилі від цих меж про- стежуються паралельно одна одній за відсутності ін тер ференції між ними (див. рисунок). У земній корі в районі ПК 340—355 на глибинах 16—26 і 30—40 км у результаті реєст- рації дифрагованих хвиль додатково виокремлено ряд точок дифракції. Глибина точок дифракції визначалася за допомогою променевої діаграми. Встановлення додаткових точок дифракції, а також густої серії коротких сейсмічних границь дало змогу уточнити положення Тальнівської зони розломів у розрізі. На поверхні кристалічного фундаменту геотраверс перетинає її в районі ПК 350—360. Густа серія ко- ротких сейсмічних границь простежується на схід від ПК 353. З урахуванням положення Тальнівської зони на поверхні [7] у розрізі (див. рисунок) західне її обмеження зображене на рівні ПК 357. У межах середньої частини кори зона 60 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2021. № 1 О.А. Трипільський, О.В. Тополюк, О.О. Трипільська, О.Б. Гінтов не визначається через суцільну тектонічну зруйнованість Голованівської шовної зони (ГШЗ) і наявність тут ще декількох зон розломів, зокрема Ємилівської. А в нижній корі зона простежується за точками дифракції до глибини 60 км (зона розриву в поверхні Мохо) у межах ПК 345—355. За даними [8], Тальнівська зона розломів маркує межу між Бузьким і Росинським ме- габлоками з одного боку та Інгульським — з іншого. За сейсмотомографічними даними [9], ця межа простежується на перетинах 47—50° північної широти і 30—31° східної довготи на глибинах 100—600 км у вигляді границі між блоками з різними швидкостями Vp, сту- пенями і розривами у шарі Голіцина — Гейка. Тому можна вважати, що Тальнівська зона також простежується на ці глибини. На поверхні вона встановлюється за крихкоплас- тичною деформацією порід, а на значних глибинах, припустимо, виражена структурою суб- вертикальної течії мантійної речовини. Більша частина розрізу земної кори розглядуваної ділянки геотраверсу IV харак тери зу- ється, зазвичай, горизонтальним та субгоризонтальним заляганням окремих сейсмічних Рис. 1. Сейсмічний розріз земної кори вздовж геотраверсу IV (ПК 295—400). Умовні позначення: 1 — ізолінія швидкості Vp , км/с; 2 — умовна межа, що розділяє ділянки геотраверсу з різною початковою швидкістю; 3 — відбивні елементи в земній корі; 4 — точки дифракції; 5 — сейсмічна границя К2; 6 — сейсмічна границя Мохо; 7 — глибинний розлом 61ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2021. № 1 Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині... границь та здебільшого поступовим зростанням швидкості з глибиною. Винятком є цент- ральна частина розрізу (ПК 328—355), де на глибинах 8—26 км виокремлено серію круто- нахилених відбивних елементів. Слід відзначити, що за новою інтерпретацією положення крутонахилених відбивних елементів зміщено в плані на 10—15 км у західному напрямі від того місця, де вони мали б залягати у разі їх горизонтального положення. Таке відхилення супроводжується знач- ним підвищенням інтенсивності відбиттів від цих елементів. Усі ці відбивні елементи у су куп нос ті з елементами горизонтального залягання на глибині 2—9 км формують об- ласть се редовища, яке на глибинах 2—30 км за своїми характеристиками відрізняється від вмісних порід. Серія має одну характерну особливість — більшість нахилених осей паралельні між со- бою. Це означає, що пов’язані з ними відбивні елементи, найімовірніше, також паралельні між собою. З цього випливає висновок, що у товщі кристалічної земної кори виявлено структуру, складену з великої кількості відбивних елементів, які круто падають на схід і за- галом залягають досить упорядковано. Фізичну природу цих відбиттів можна пояснити таким чином. Відбиття утворюють ся лише тоді, коли хвиля на своєму шляху зустрічається зі зміною акустичної жорсткості се- редовища γ (γ = ρv, де ρ — густина, v — швидкість, км/с). У цьому разі відбувається відбит- тя від границі, яка характеризує зміну акустичної жорсткості середовища. У нашому випад- ку це може бути поверхня окремих шарів, що розділяють середовище на окремі прошар ки, швидкість у яких відмінна від швидкості на їх поверхні. За такого припущення існують фізичні передумови для утворення відбиттів від поверхонь шарів. Можна припустити, що ця серія складена частково паралельно розташованими тілами зі зниженими та підвище- ними швидкостями з переважанням останніх. Виділена серія нахилених відбивних елементів починається на глибині 8—9 км під ПК 355 і продовжується на схід на глибину 37 км під ПК 315. Це дає змогу відстежити лістричну зону сколювання, яка неперервно простягається на 44 км з глибини 8 км до поверхні Мохо під ПК 300. Максимальної потужності (до 10 км) зона набуває на гли би- нах 20—24 км, де вона збігається з серією крутонахилених відбивних елементів та декіль- кох точок дифракції. Біля поверхні виділена лістрична зона сколювання поєднується з основною частиною Тальнівської зони розломів. Тектонофізичними дослідженнями [7] у межах Тальнівської зони закартовано декілька субпаралельних зон сколювання південно-східного простя- гання, одна з яких і є, найвірогідніше, цією лістричною зоною, тоді як інші простежуються на глибину субвертикально. Розробляючи магнітну модель земної кори ГШЗ, І.К. Пашкевич і М.І. Бакаржієва [10] вже передбачали наявність тут лістричної зони, по якій Бузький ме- габлок підсунувся під ГШЗ, або остання обдукувала на Бузький мегаблок. У районі ПК 335—340 реєструється, як відомо, глибинний розлом, по якому границя Мохо вертикально зміщується з глибини 43 км на глибину 53 км. Крім того, у земній корі у цьому ж місці виокремлено ряд точок дифракції (див. рисунок). На розрізі цієї ділянки геотраверсу В.Б. Соллогубом [4] було виокремлено інтрузив- не тіло з підвищеною густиною в інтервалі глибин 10—50 км. Горизонтальні розміри тіла: 3—14 км на глибинах 10—20 км та 6—14 км на глибинах 20—50 км. Інтрузивне тіло, за 62 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2021. № 1 О.А. Трипільський, О.В. Тополюк, О.О. Трипільська, О.Б. Гінтов інтерпретацією В.Б. Соллогуба, просторово збігається з субвертикальним глибинним роз- ломом і поступово звужується з глибиною. За даними тривимірного густинного моделювання [11], ступінь розділу Мохо і від по- відний глибинний розлом простежуються в субмеридіональному напрямку через всю цен- тральну частину ГШЗ. У полі аномалій Буге ступінь Мохо амплітудою до 10 км компен- су ється підвищеною потужністю коромантійної суміші в опущеному західному крилі, а найбільша в межах УЩ гравітаційна аномалія (Голованівський максимум) пояснюється підняттям “базальтового” і “діоритового” шарів, пластини яких завширшки до 40 км під няті відносно суміжних на 4—10 км. Наявність інтрузивного тіла над ступенем розділу Мохо, що передбачував В.Б. Соллогуб, не фіксується через незначну потужність цього тіла. За останнім варіантом переінтерпретації даних ГСЗ (див. рисунок) підвідний канал інтрузивного тіла гіпербазитів на глибинах 60—33 км достатньо вузький і лише починаючи з 30 км та майже до поверхні тіло розширюється до потужності близько 15 км. Саме така ширина виходів гіпербазитів на поверхню кристалічного фундаменту на ділянці півден- ніше геотраверсу IV. Орієнтуючись на область відносно підвищених швидкостей Vp на гли- бинах 2—33 км (див. рисунок), можна очікувати, що саме на цих глибинах вздовж осі центральної частини ГШЗ розташоване основне тіло інтрузії гіпербазитів і базитів — ду- нітів, перидотитів, піроксенітів, габро, амфіболітів, густина яких перевищує густину вміс- них порід на 0,1—0,2 г/см3. Біля поверхні на глибинах до 2—3 км гіпербазити серпен ти- нізовані, через що інтенсивність гравітаційного поля в області їх виходу на поверхню трохи знижена. А в місцях виходу на поверхню кристалічного фундаменту базитів — Троянсько- го і Тарасівського масивів — спостерігається максимальна інтенсивність Голованівської аномалії. Таким чином, переінтерпретований розріз Голованівської ділянки геотраверсу IV значно уточнює попередні розрізи, що повинно враховуватися під час аналізу інших геофізичних даних. Висновки 1. У результаті переінтерпретації даних геотраверсу IV на відрізку ПК 300—400 була встановлена нова серія площинок відбиттів і точок дифракції, що дало змогу значно уточни- ти положення в розрізі Тальнівської зони розломів та її внутрішню структуру, а також підтвердити і уточнити форму інтрузії базитів-гіпербазитів, передбачену В.Б. Соллогубом. 2. Розглядуваний відрізок геотраверсу IV характеризується особливістю, яка відрізняє його від інших частин — це серія крутонахилених відбивних елементів, що залягають на глибинах 8—26 км. З урахуванням інших нахилених і горизонтальних відбивних елементів це дало змогу простежити лістричну зону сколювання Тальнівської зони розломів, що пе- редбачалася тут за іншими геолого-геофізичними даними. 3. Показано, що інтрузія гіпербазитів-базитів у межах Голованівської шовної зони утворює тіло розмірами в розрізі близько 15 км завширшки і 30 км по вертикалі без ураху- вання підвідного каналу. Таке тіло потрібно враховувати у подальших кількісних геофі- зичних розрахунках. 63ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2021. № 1 Результати переінтерпретації матеріалів IV геотраверсу ГСЗ (ПК 295—400) у центральній частині... ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Соллогуб В.Б., Трипольский А.А. Некоторые данные о глубинном строении земной коры по профилю Таганрог — Кировоград. Геофиз. сб. АН УССР. 1969. Вып. 31. С. 5—24. 2. Соллогуб В.Б., Чекунов А.В., Трипільський О.А. Тектонічне районування Українського щита в світлі даних глибинних геофізичних досліджень. Геол. журн. 1972. 32, вип. 4. С. 3—10. 3. Субботин С.И., Соллогуб В.Б., Чекунов А.В. Строение и эволюция земной коры Украины и сопре- дельных регионов. Тектоника в свете новых данных и представлений. Геофиз. сб. АН УССР. 1976. Вып. 70. С. 13—45. 4. Соллогуб В.Б. Литосфера Украины. Киев: Наук. думка, 1986. 184 с. 5. Трипольский А.А., Гейко В.С., Ливанова Л.П., Трипольская В.А., Цветкова Т.А. Сейсмическая модель земной коры. Литосфера Центральной и Восточной Европы. Геотраверсы IV, VI, VIII. Киев: Наук. дум- ка, 1988. С. 13—25. 6. Трипольский А.А., Шаров Н.В. Литосфера докембрийских щитов северного полушария Земли по сейсмическим данным. Петрозаводск: Карельский научный центр РАН, 2004. 159 с. 7. Гинтов О.Б., Ентин В.А., Мычак С.В., Павлюк В.Н., Зюльцле В.В. Структурно-петрофизическая и тек- тонофизическая основа геологической карты кристаллического фундамента центральной части Го- ло ваневской шовной зоны Украинского щита. Геофиз. журн. 2016. 38, № 3. С. 3—28. https://doi. org/10.24028/gzh.0203–3100.v38i3.2016.107777 8. Гінтов О.Б., Орлюк М.І., Єнтін В.А., Пашкевич І.К., Мичак С.В., Бакаржієва М.І., Шимків Л.М., Мар- ченко А.В. Структура західної і центральної частини Українського щита. Спірні питання. Геофиз. журн. 2018. 40, № 6. С. 3—29. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i6.2018.151000 9. Гейко В.С., Цветкова Т.А., Шумлянская Л.А., Бугаенко И.В., Заец Л.Н. Региональная 3-D Р-скоростная модель мантии Сарматии (юго-запад Восточно-Европейкой платформы). Геофиз. журн. 2005. 27, № 6. С. 927—939. 10. Гинтов О.Б., Мычак С.В., Пашкевич И.К., Бакаржиева М.И., Лазаренко О.Е. Докембрий Украинско- го щита и тектоника плит. Очерки геодинамики Украины : Старостенко В.И., Гинтов О.Б. (ред.). Киев: Изд. “ТОВ. “Підприємство “ВІ ЕН ЕЙ”, 2018. С. 377—402. 11. Старостенко В.И., Куприенко П.Я., Макаренко И.Б., Савченко А.С., Легостаева О.В. Трехмерная плот- ностная модель земной коры центральной части Голованевской шовной зоны Украинского щита. Геофиз. журн. 2018. 40, № 3. С. 27—53. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018.137172 Надійшло до редакції 16.11.2020 REFERENCES 1. Sollogub, V.B. & Tripolsky, A.A. (1969). Some data on the deep structure of the Earth’s crust along the Taganrog—Kirovograd profile. Geofiz. sb. AN USSR, Iss. 31, pp. 5 -24 (in Russian). 2. Sollogub, V.B., Chekunov, A.V. & Tripolsky, O.A. (1972). Tectonic zoning of the Ukrainian shield in the light of data of deep geophysical investigations. Geol. Zhurn., 32, Iss. 4, pp. 3-10 (in Ukrainian). 3. Subbotin, S.I., Sollogub, V.B. & Chekunov, A.V. (1976). The structure and evolution of the earth’s crust of Ukraine and adjacent regions. Tectonics in the light of new data and views. Geofiz. sb. AN USSR, Iss. 70, pp. 13-45 (in Russian). 4. Sollogub, V.B. (1986). Lithosphere of Ukraine. Kiev: Naukova Dumka (in Russian). 5. Tripolsky, A.A., Geiko, V.S., Livanova, L.P., Tripolska, V.A. & Tsvetkova, T.A. (1988). Seismic model of the earth’s crust. In Lithosphere of Central and Eastern Europe. Geotraverses IV, VI, VIII (pp. 13-25). Kiev: Naukova Dumka (in Russian). 6. Tripolsky, A.A. & Sharov, N.V. (2004). Lithosphere of the Precambrian shields of the northern hemisphere of the Earth according to seismic data. Petrozavodsk: Karelian Research Centre RAS (in Russian). 7. Gintov, O.B., Yentin, V.A., Mychak, S.V., Pavlyuk, V.N. & Zultsle, V.V. (2016). Structural-petrophysical and tectonophysical base of geological map of crystalline basement of the central part of Golovanevsk suture zone of the Ukrainian Shield. Geofiz. Zhurn., 38, No. 3, pp. 3-28 (in Russian). https://doi.org/10.24028/ gzh.0203–3100.v38i3.2016.107777 8. Gintov, O.B., Orlyuk, M.I., Yentin, V.A., Pashkevich, I.K., Mychak, S.V., Bakarzhieva, M.I., Shimkiv, L.M. & Marchenko, A.V. (2018). The structure of the western and central parts of the Ukrainian shield. Contro- 64 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2021. № 1 О.А. Трипільський, О.В. Тополюк, О.О. Трипільська, О.Б. Гінтов versial issues. Geofiz. Zhurn., 40, No. 6, pp. 3-29 (in Russian). https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100. v40i6.2018.151000 9. Geiko, V.S., Tsvetkova, T.A., Shumlyanskaya, L.A., Bugaenko, I.V. & Zaets, L.N. (2005). Regional model 3-d P-speed mantle of Sarmatia (south-west of the East-European platform). Geofiz. Zhurn., 27, No. 6, pp. 927-939 (in Russian). 10. Gintov, O.B., Mychak, S.V., Pashkevich, I.K., Bakarzhieva, M.I. & Lazarenko, O.E. (2018). Precambrian Ukrainian shield and plate tectonics. In Essays on geodynamics of Ukraine (pp. 377-402). Kiev: “LLC “Predpriyatiye “VI EN EY” (in Russian). 11. Starostenko, V.I., Kuprienko, P.Ya., Makarenko, I.B., Savchenko, A.S. & Legostaeva, O.V. (2018). Three- dimensional density model of the Earth’s crust of the central part of the Golovanevskaya suture zone of the Ukrainian shield. Geofiz. Zhurn., 40, No. 3, pp. 27-53 (in Russian). https://doi.org/10.24028/gzh.0203- 3100.v40i3.2018.137172 Received 16.11.2020 O.A. Trypolsky, O.V. Topoliuk, O.O. Trypolska, O.B. Gintov S.I. Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine, Kyiv E-mail: oksana.topoliuk@gmail.com, oleg.gintov@gmail.com RESULTS OF THE REINTERPRETATION OF MATERIALS OF IV GEOTRAVERSE OF NHS (PK 295-400) IN THE CENTRAL PART OF THE HOLOVANIVSK SUTURE ZONE This work provides the reinterpretation results of the research outcomes with the DSS method on geotraverse IV on section PK 295-400 in order to clarify a seismic section in the Holovanivsk area of high gravity. A number of points of diffraction and seismic sites have been identified in Earth’s crust (at a depth of 2-60 km), which gives an opportunity to considerably specify the data on the deep structure of the studied area. The position in a section of the Talnivska fault zone is clarified due to the identification of additional points of diffraction and a large number of short reflective elements at a depth of 2-8 km. In the central part of the section (PK 338-355), horizontal and inclined elements (at the depths of 2-9 km and 24-44 km) and a series of short steeply inclined reflective elements (at depths of 8-26 km) form the area of the medium which at the depth of 2-44 km differs in its characteristics from the host rocks. This allowed tracing the listriс shear zone that stretches continuously from a depth of 8 km on PK 355 to 44 km on PK 304. All this, as well as available seismotomographic data, al- lows us to suppose that the Talnivska fault zone is traced up to depths of 100-600 km as a boundary between blocks with different Vp velocities and degrees and gaps in the Golitsyn—Geiko layer. The listriс shear zone is connected to the main part of the Talnivska fault zone near the surface. According to the given re-interpret- ation of GSS data on geotraverse IV, the supply channel of the intrusive body of hyperbasites is rather narrow at depths of 60-33 km, and starting only from depth of 30 km and almost to the surface the body expands up to 15 km in width. Focusing on the area of increased Vp velocities at a depth of 2-33 km, one can assume that the main intrusive body that consists of hyperbasites and basite-Dunites, peridotites, pyroxenites, gabbro, and amphibolites, the density of which exceeds the density of rocks by 0.1-0.22 g/cm3, is located at these depths along the axis of the central part of the Holovanivsk suture zone. Keywords: Holovanivsk suture zone, Talnivska fault zone, IV geotraverse, NHS.