Антиоксидантні властивості рослинних екстрактів — стабілізаторів біодизелю

З використанням двох різних процедур екстракції одержано вісім етанольних екстрактів із листя рослин Magnolia × soulangeana Soul.-Bod., Magnolia kobus та двох зразків Camellia japonica L. За допомогою високоефективної рідинної хроматографії, методу Фоліна—Чокальтеу і DPPH тесту вивчено склад та ант...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автори: Лагута, І.В., Ставинська, О.М., Кузема, П.О., Іванніков, Р.В., Аніщенко, В.М., Ліннік, О.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Назва видання:Доповіді НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180409
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Антиоксидантні властивості рослинних екстрактів — стабілізаторів біодизелю / І.В. Лагута, О.М. Ставинська, П.О. Кузема, Р.В. Іванніков, В.М. Аніщенко, О.П. Ліннік // Доповіді Національної академії наук України. — 2021. — № 2. — С. 91-99. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:З використанням двох різних процедур екстракції одержано вісім етанольних екстрактів із листя рослин Magnolia × soulangeana Soul.-Bod., Magnolia kobus та двох зразків Camellia japonica L. За допомогою високоефективної рідинної хроматографії, методу Фоліна—Чокальтеу і DPPH тесту вивчено склад та антиоксидантні властивості одержаних екстрактів. Показано, що основними складовими екстрактів магнолій є глікозиди кверцетину та похідні оксикоричних кислот, тоді як у екстрактах камелій переважають катехіни і похідні оксибензойних кислот. Склад екстрактів залежить не тільки від виду рослини, а й від способу екстрагування; загалом, екстракти, одержані при температурі 60 °С та під дією ультразвуку, мають більший вміст поліфенолів, ніж екстракти, отримані кип’ятінням рослинного матеріалу у 70 %-му етанолі при ~85 °C; загальна кількість фенольних сполук у екстрактах змінювалась у діапазоні 50—150 мг/л. Виявлено, що, попри значну різницю у вмісті фенолів, всі екстракти мають дуже високу антиоксидантну активність як у тесті Фоліна—Чокальтеу, так і в реакції з DPPH радикалами. Показано, що екстракти мають загальний фенольний індекс 1,5—7,5, а протягом 30 хв реакції сім з восьми екстрактів інгібують понад 50 % радикалів DPPH навіть після розведення у 10 разів. Екстракт камелії з найвищими антиоксидантними властивостями було протестовано як добавку до біодизелю, що має запобігти його окисненню під час зберігання. Стабільність біодизелю, одержаного з Camelina sativa (L.) Crantz, досліджували за прискореною процедурою при 43 °C протягом чотирьох тижнів, критерієм окиснення біопалива слугувало його кислотне число. Попередні результати показали, що екстракт камелії може бути ефективним антиоксидантним агентом — запобіжником окиснення біодизелю.