Оптимізація паралельних алгоритмів з використанням моделі акторів

Запропоновані методи та інструментальні засоби для оптимізації блочно-рекурсивних алгоритмів із використанням моделі акторів. Формалізовано модель розподілення і координації задач в обчислювальному кластера у вигляді асинхронних реактивних процесів із обміном повідомленнями представлених моделлю акт...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автори: Дорошенко, А.Ю., Туліка, Є.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут програмних систем НАН України 2020
Назва видання:Проблеми програмування
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180458
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Оптимізація паралельних алгоритмів з використанням моделі акторів / А.Ю. Дорошенко, Є.М. Туліка // Проблеми програмування. — 2020. — № 2-3. — С. 126-137. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Запропоновані методи та інструментальні засоби для оптимізації блочно-рекурсивних алгоритмів із використанням моделі акторів. Формалізовано модель розподілення і координації задач в обчислювальному кластера у вигляді асинхронних реактивних процесів із обміном повідомленнями представлених моделлю акторів та хореографією акторів. Створено систему декларативного задання алгоритмів які трансформуються у систему акторів. На основі пріоритетизації операцій блочно-рекурсивних алгоритмів запропоновано схему розташування даних у кластері для зменшення часу очікування та зменшення кількості обмінів із підвищенням паралелізму при високій швидкодії процесора і зниженій пропускній здатності мережі. Створено підтримку адаптивної зміни схеми розміщення даних між вузлами кластеру під час виконання для підвищення ефективності в рамках поточного навантаження кластеру. Створено систему автотюнінгу схем розташування акторів у кластері, що враховує статистику попередніх запусків для оптимізації. Використання хореографії без центрального координуючого елементу дозволяє позбутися жорсткої залежності між вузлами кластера, дає гнучкість розташування даних, покращує надійність за відсутності єдиної точки відмови, та дає можливість самовідновлення.