Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу

• Main Authors: Ляшенко, В.І., Підоричева, І.Ю., Буравченко, С.Г., Стеценко, О.В.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут економіки промисловості НАН України 2021
• Series: Економічний вісник Донбасу
• Subjects: Соціально-економічні проблеми Донбасу
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181122

Гострими проблемами для Донбасу протягом багатьох років залишалися технологічна зношеність основних фондів, висока енергоємність виробництва, структурна розбалансованість промислового комплексу й пов’язана із цим складна техногенно-екологічна ситуація, яка сьогодні набула вже системних загроз. Збройний конфлікт на сході України оголив ці проблеми, змусив визнати, що без впровадження передових технологій та ефективних управлінських рішень навряд чи вдасться відродити економічний потенціал регіону на якісно новій основі. Стаття присвячена пошуку можливостей пом’якшення та нівелювання впливу існуючих на Донбасі викликів, здійснення структурної перебудови економіки регіону за допомогою інструменту наукових парків, доцільність організації та фінансування яких наразі опрацьовується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в межах розробки Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року. Досліджено досвід інших країн світу щодо цілей і методів створення, поелементного складу, спеціалізації, вартості розбудови та результативності діяльності наукових парків з метою його використання при регенерації Донецької та Луганської областей. У статті знайшов відображення досвід США (зокрема, наукових парків «Кремнієва Долина» і «Дослідницький трикутник»); Ірландії (науковий парк «Уайет Біофарма»); Німеччини (науковий парк «Рейн-Ельба»); Польщі (Познанський науково-технологічний парк, науково-технологічний парк «Технопарк Глівіце», науково-технологічний парк «Польща-Схід» в Сувалках). За результатами аналізу визначено, що вартість будівництва наукових парків у цих країнах коливається від 35-60 млн дол. США (Польща) до 3-5 млрд дол. США (Сполучені Штати Америки). Окрему увагу в статті приділено особливостям архітектурно-планувальної організації наукових парків за кордоном і в Україні. Викладено проєктні пропозиції наукових парків, розроблені для Запоріжжя та Києва, як модельні орієнтири для застосування на Донбасі. Покладаючись на результати дослідження світового досвіду, а також проєктні пропозиції впровадження його в Україні, зроблено висновок, що створення в Донецькій та Луганській областях наукових парків може розглядатися як ефективний інструмент інноваційного відновлення та структурної перебудови регіональної економіки. З метою посилення впливу наукових парків на інноваційні процеси в досліджуваних областях і в Україні в цілому запропоновано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законів України «Про наукові парки», «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків». Результати дослідження можуть бути використані урядом і профільним міністерством України при обґрунтуванні вибору моделей майбутніх наукових парків на Донбасі, їх місцерозташування, спеціалізації та вартості будівництва.