Концепція регіонального науково-освітнього кластеру в умовах неоіндустріальної модернізації та смарт-спеціалізації Донбасу
Статтю присвячено аналізу передумов та чинників неоіндустріальної модернізації та смарт-спеціалізації регіонів України, зокрема Донецького регіону. Проведено аналіз розвитку інноваційних циклів економічної кон’юнктури, наголошено на актуальності модернізаційних перетворень економіки з огляду на віро...
Збережено в:
Дата: | 2021 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181125 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Концепція регіонального науково-освітнього кластеру в умовах неоіндустріальної модернізації та смарт-спеціалізації Донбасу / О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 2 (64). — С. 43-52. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Статтю присвячено аналізу передумов та чинників неоіндустріальної модернізації та смарт-спеціалізації регіонів України, зокрема Донецького регіону. Проведено аналіз розвитку інноваційних циклів економічної кон’юнктури, наголошено на актуальності модернізаційних перетворень економіки з огляду на вірогідне концентрування шостого технологічного укладу на матеріальному (неоіндустріальному) виробництві.
Виконано огляд процесу цифрової трансформації відповідно до показників Індекс DESI 2020, надано результати наукових досліджень у впровадженні інновацій на національних промислових підприємствах. Доведено необхідність посилення цифрової трансформації усіх сфер життя саме для Донецького регіону, враховуючи останні зміни у нормативній базі (проєкт Закону про «деолігархізацію»).
Констатовано факт, що освіта, наука та інновації є драйверами модернізації економіки будь-якої країни, і взагалі, драйвером формування інфраструктурного середовища в контексті четвертої промислової революції. Розглянуто останні зміщення державних акцентів у бік інноваційних методів освіти в Україні, зокрема, інноваційний проєкт «Президентський університет» з орієнтацією на комплекс новітніх та вкрай затребуваних професій реального сектору економіки. Надано детальний аналіз переваг та ризиків такого проєкту і всієї науково-освітньої галузі взагалі.
Наголошено на сприйнятті сучасного університету як частини індустріального кластера, який є триєдиним за своїми стейкхолдерами: промислові підприємства, науковці та студентська молодь. Вказано на необхідності комплексного забезпечення такої триєдності. Потреба сучасності по інтеграції України у європейський освітній простір вимагає нестандартних рішень, або вивчення найбільш ефективного досвіду інтегрованої системи освіти в нашій країні в недалекому минулому. Надано дієві рекомендації щодо впровадження інтегрованих схем освіта-наука-виробництво за прикладами провідних світових наукових інституцій сьогодення та недалекого минулого (заводи – ВТУЗи).
Розглянуто та проаналізовано сучасні приклади інтегрованих освітньо-наукових закладів (Академія ДТЕК, Університет «Метінвест-Політехніка м. Маріуполь»), наголошено на необхідності системного та комплексного підходу з огляду на пріоритетність наукової та освітньої галузей у пріоритетах глобального розвитку промислових регіонів, а також, використання наявного потенціалу для вирішення конкретних проблем регіону з використанням smart-спеціалізації. |
---|