Концепція регіонального науково-освітнього кластеру в умовах неоіндустріальної модернізації та смарт-спеціалізації Донбасу

Статтю присвячено аналізу передумов та чинників неоіндустріальної модернізації та смарт-спеціалізації регіонів України, зокрема Донецького регіону. Проведено аналіз розвитку інноваційних циклів економічної кон’юнктури, наголошено на актуальності модернізаційних перетворень економіки з огляду на віро...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Бородіна, О.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Назва видання:Економічний вісник Донбасу
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181125
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Концепція регіонального науково-освітнього кластеру в умовах неоіндустріальної модернізації та смарт-спеціалізації Донбасу / О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 2 (64). — С. 43-52. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Статтю присвячено аналізу передумов та чинників неоіндустріальної модернізації та смарт-спеціалізації регіонів України, зокрема Донецького регіону. Проведено аналіз розвитку інноваційних циклів економічної кон’юнктури, наголошено на актуальності модернізаційних перетворень економіки з огляду на вірогідне концентрування шостого технологічного укладу на матеріальному (неоіндустріальному) виробництві. Виконано огляд процесу цифрової трансформації відповідно до показників Індекс DESI 2020, надано результати наукових досліджень у впровадженні інновацій на національних промислових підприємствах. Доведено необхідність посилення цифрової трансформації усіх сфер життя саме для Донецького регіону, враховуючи останні зміни у нормативній базі (проєкт Закону про «деолігархізацію»). Констатовано факт, що освіта, наука та інновації є драйверами модернізації економіки будь-якої країни, і взагалі, драйвером формування інфраструктурного середовища в контексті четвертої промислової революції. Розглянуто останні зміщення державних акцентів у бік інноваційних методів освіти в Україні, зокрема, інноваційний проєкт «Президентський університет» з орієнтацією на комплекс новітніх та вкрай затребуваних професій реального сектору економіки. Надано детальний аналіз переваг та ризиків такого проєкту і всієї науково-освітньої галузі взагалі. Наголошено на сприйнятті сучасного університету як частини індустріального кластера, який є триєдиним за своїми стейкхолдерами: промислові підприємства, науковці та студентська молодь. Вказано на необхідності комплексного забезпечення такої триєдності. Потреба сучасності по інтеграції України у європейський освітній простір вимагає нестандартних рішень, або вивчення найбільш ефективного досвіду інтегрованої системи освіти в нашій країні в недалекому минулому. Надано дієві рекомендації щодо впровадження інтегрованих схем освіта-наука-виробництво за прикладами провідних світових наукових інституцій сьогодення та недалекого минулого (заводи – ВТУЗи). Розглянуто та проаналізовано сучасні приклади інтегрованих освітньо-наукових закладів (Академія ДТЕК, Університет «Метінвест-Політехніка м. Маріуполь»), наголошено на необхідності системного та комплексного підходу з огляду на пріоритетність наукової та освітньої галузей у пріоритетах глобального розвитку промислових регіонів, а також, використання наявного потенціалу для вирішення конкретних проблем регіону з використанням smart-спеціалізації.