Доля Покровської церкви с. Годунівки Глухівського району у повоєнні роки

• Main Author: Шишкіна, Ю.А.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2020
• Series: Сіверщина в історії України
• Subjects: Нова історія
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181164

Процес плюндрування української архітектурної спадщини за радянської доби умовно розділяється на кілька етапів. Перший етап пов’язаний з колективізацією і створенням «сталінських колгоспів»; другий етап, що тривав упродовж 1934–1939 рр., ознаменувався руйнуванням соборів і монастирів у Києві, Полтаві, Одесі, Кам’янці-Подільському та інших містах; на наступному етапі, що вкладається в хронологічні межі Другої світової війни, відбувалась ліквідація низки визначних церковних і цивільних пам’яток; черговий (післявоєнний) етап оголосив новий наступ на релігію і Церкву. В хронологічні межі означених етапів закономірно вписується послідовність руйнації культових споруд м. Глухова. На тлі загальнодержавних тенденцій у релігійних стосунках держави і церкви осібно стоїть питання відновлення богослужінь у Покровській церкві с. Годунівки Глухівського району у повоєнний час. Мова йде про відповідне клопотання вірян Покровської релігійної громади (1947 р.) до обласних владних структур. Надання дозволу на проведення богослужінь у церкві у цей час є, найімовірніше, винятком з правила, який підтверджує тезу, що прийняття рішень на місцях (як позитивних, так і негативних) у великій мірі залежало від особистої позиції керівника, який відповідав за означений напрямок роботи. До наукового обігу вперше вводиться архівний документ, в якому міститься цікава інформація щодо технічного стану Покровської церкви с. Годунівки у повоєнний час, проведення необхідних ремонтних робіт, статистичні дані щодо кількості релігійної громади, проведення богослужінь тощо. Побіжно згадується доля церкви упродовж другої половини ХХ ст. до сьогодення.