2025-02-23T17:30:21-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-181270%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T17:30:21-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-181270%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T17:30:21-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-23T17:30:21-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Про сонячний годинник другої половини XVII ст. на Іллінській церкві при Антонієвих печерах м. Чернігова
У статті висвітлюється питання створення оригінального сонячного годинника на південному фасаді Іллінської церкви при Антонієвих печерах у Чернігові у другій половині XVII cт. Порівнявши опис годинника з книги Дмитра Туптала «Руно орошенное» 1696 р. з гравюрою, яка містилася у цьому виданні, автор...
Saved in:
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
Series: | Сіверщина в історії України |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181270 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | У статті висвітлюється питання створення оригінального
сонячного годинника на південному фасаді Іллінської церкви при
Антонієвих печерах у Чернігові у другій половині XVII cт. Порівнявши опис годинника з книги Дмитра Туптала «Руно орошенное» 1696 р. з гравюрою, яка містилася у цьому виданні, авторка
дійшла висновку, що на гравюрі зображено сонячного годинника
з образом Покрови Богородиці, який був створений на стіні Іллінської церкви, але, на жаль, до нашого часу не зберігся. Аналіз
зображення Покрови Богородиці засвідчив, що його автором був
митець, обізнаний з європейським мистецтвом, оскільки іконографічний варіант Богородиці Покрови належав до європейського
типу «Misericordia». Висувається гіпотеза, що до створення неординарного сонячного годинника із зображенням Покрови Богородиці могли бути причетними ігумен Троїцько-Іллінського монастиря
Лаврентій Крщонович та відомий гравер Інокентій Щирський. Ці
митці мали високу освіту, навчалися друкарству та гравіюванню
у Вільно (столиця Великого князівства Литовського), видавали й
оформлювали книги. Факт створення неординарного, оригінального годинника, аналогій якому не було у Гетьманщині, засвідчив,
що Чернігів був неабияким культурним осередком Північного Лівобережжя України, в якому активно розповсюджувалися мистецькі твори, позначені європейськими впливами. |
---|