Теоретичні засади самоврядування на прикладах волинського Ковеля і сіверянського Ніжина (за королівськими привілеями 1611 та 1625 рр.)

У статті йдеться про започаткування (відновлення) міського судочинства згідно з королівськими привілеями від 1611 та 1625 рр. у ранньомодерний час на прикладах українських міст – волинського Ковеля та сіверянського Ніжина у першій чверті XVII ст. Якщо для першого урбаністичного осередку привілей...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Крішан, А.Ш.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2021
Назва видання:Сіверщина в історії України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181298
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Теоретичні засади самоврядування на прикладах волинського Ковеля і сіверянського Ніжина (за королівськими привілеями 1611 та 1625 рр.) / А.Ш. Крішан // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 116-119. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті йдеться про започаткування (відновлення) міського судочинства згідно з королівськими привілеями від 1611 та 1625 рр. у ранньомодерний час на прикладах українських міст – волинського Ковеля та сіверянського Ніжина у першій чверті XVII ст. Якщо для першого урбаністичного осередку привілей Сигізмунда ІІІ лише відновив давню самоврядну традицію, то громада другого – уперше в історії здобула можливість утворювати власні судові інституції. З використанням доступної джерельної бази була зроблена спроба виокремлення тотожних та відмінних рис формування і діяльності самоврядних структур у Ковелі та Ніжині на початку XVII ст. У матеріалах здійснено стислий виклад основних принципів судової автономії, яку отримували міщани в межах надання привілею на Магдебурзьке право. Також була здійснена спроба опису соціального портрета керівників міських самоврядних інституцій. За допомогою свідчень з джерел ми змогли реконструювати структуру і механізм діяльності арбітражного ланцюга між міським та замковим судовими колегіями. Було визначено, за урядування яких саме очільників ці урбаністичні осередки змогли отримати відповідні привілеї на Магдебурзьке право і що саме це давало місцевим громадам у юридичному аспекті. Окрему увагу приділено характеристиці теоретичних засад функціонування міського самоврядування у вказаних містах на основі опублікованих джерел з огляду на фрагментарність досліджень «магдебургій» українських міст у першій половині XVII ст. в цілому.