Графіті на фрагментах фресок Борисоглібського собору у фондах національного заповідника "Софія Київська"

• Дата: 2021
• Автори: Корнієнко, В.В., Марасіна, С.І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: У глиб віків
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181520
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Графіті на фрагментах фресок Борисоглібського собору у фондах національного заповідника "Софія Київська" / В.В. Корнієнко, С.І. Марасіна // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 18-25. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Графіті є одним з важливих видів джерел для дослідження історичного минулого. Саме тому першочерговими завданнями сучасної епіграфіки є всебічне вивчення епіграфічних пам’яток, що дозволяє максимально повно визначити їх інформаційний потенціал, та введення отриманих результатів до наукового обігу з метою подальшого застосування цього джерела під час історичних студій. Оскільки такі пам’ятки є масовими, їх повна публікація зазвичай передбачає групування в окремі корпуси за місцем виявлення, будь то певна архітектурна пам’ятка, місто чи регіон. Така корпусна публікація епіграфічних пам’яток для Чернігова та околиць була здійснена нещодавно, у 2018 р. Проте до цього корпусу не були включені десять графіті з Борисоглібського собору Чернігова. Вони були виявлені під час досліджень пам’ятки М. Холостенком у 1948, 1950 та 1956 рр. Вісім графіті збереглися в оригіналі на фрагментах фрескового тиньку. Надалі вони опинились у фондовій колекції Національного заповідника «Софія Київська», куди їх передав М. Холостенко. Інші два графіті в оригіналі виявити не вдалося, і тому вони досліджувалися за виконаними вченим малюнками знахідок, що містились у польовій та звітній документації з архітектурно-археологічних досліджень у храмі. Ці матеріали в різний час теж опинились у складі фондової збірки заповідника. Дослідження оригінальних графіті здійснювалося за усталеною методикою вивчення епіграфічних пам’яток, що передбачає фотографування кожного фрагмента тиньку при бічному освітленні, друк фотографії та виконання промальовки прорізів при одночасному вивченні оригіналу графіті, сканування чистової промальовки та з’єднання її з фотографією у тому ж масштабі. Здійснені нами дослідження фондової колекції дозволили встановити, що два графіті, які походять із розкопок 1948 та 1950 рр., належать до середньовічного часу, а решта, що була виявлена під час досліджень 1956 р., виконані в ранньомодерну добу. Усі десять графіті Борисоглібського собору публікуються вперше, вони доповнюють наявний корпус епіграфічних пам’яток Чернігова.