"Премудрий і боговгодний муж, милостивий пастор, невсипущий будівничий для реставрації зруйнованих церков та монастирів за свій кошт" (до офіційного відзначення 400-річного ювілею архієпископа Чернігівського й Новгород-Сіверського Лазаря Барановича)

• Дата: 2021
• Автор: Травкіна, О.І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181523
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: "Премудрий і боговгодний муж, милостивий пастор, невсипущий будівничий для реставрації зруйнованих церков та монастирів за свій кошт" (до офіційного відзначення 400-річного ювілею архієпископа Чернігівського й Новгород-Сіверського Лазаря Барановича) / О.І. Травкіна // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 46-71. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Мета статті: у зв’язку з відзначенням у 2020 р. на державному рівні 400-річного ювілею чернігівського архієпископа Лазаря Барановича назріла потреба проаналізувати діяльність видатного церковного та політичного діяча, письменника другої половини XVII cт., зосередивши увагу на «білих плямах», суперечливих та недостовірних фактах, які до сих пір зустрічаються у публікаціях, присвячених життєвому щляху та творчості архієрея. Методологічною основою є використання історико-хронологічного методу в поєднанні з аналітичним, порівняльним й узагальнючим підходами, завдяки яким трактування історичних подій та термінів відбувалося з огляду на досліджувану епоху. Наукова новизна. Завдяки критичному аналізу залучених писемних та архівних джерел, уточнено дату народження Лазаря Барановича – 1616 р., доведено, що Лазар Баранович був висвячений на чернігівського єпископа вже після смерті свого попередника Зосими Прокоповича, а не за його життя, як вважали деякі дослідники. Обгрунтовано, чому своєю резиденцією він спочатку обрав не Чернігів, а Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир. Установлено, що коли Лазар Баранович став місцеблюстителем Київської митрополії, він у 1671 р. вирішив заснувати власну друкарню, де друкував переважно авторські книги, і яка була переведена 1679 р. до чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря. Висновки. Після київського митрополита Петра Могили Лазар Баранович був найбільш дієвим архієреєм, який активно продовжив справу відродження та становлення національної Церкви України в складний і трагічний період її історії. Завдяки Лазарю Барановичу в Лівобережній Україні сформувався потужний релігійно-духовний центр православної Церкви. За часів Лазаря Барановича в Гетьманщині в архітектурі з’явився новий тип барокового храму, який увібрав традиції давньоруського зодчества, елементи національної дерев’яної архітектури, форми й прийоми західноєвропейської архітектури. Назріла потреба в сучасній монографії, у якій би були проаналізовані й узагальнені нові відкриття та здобутки в вивченні діяльності видатного церковного, політичного діяча, письменника другої половини XVII ст. Лазаря Барановича.