До проблеми дослідження пам'яток кам'яної сакральної архітектури НІЕЗ "Переяслав" (1954 – 1991): історіографія

• Дата: 2021
• Автор: Вовкодав, В.О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181620
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: До проблеми дослідження пам'яток кам'яної сакральної архітектури НІЕЗ "Переяслав" (1954 – 1991): історіографія / В.О. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 48-53. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Мета дослідження полягає в історіографічному аналізі праць, присвячених пам’яткам кам’яної сакральної архітектури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. До них належать Вознесенський собор (1700 р.), Михайлівська церква (1750 р.) та дзвіниця з трапезною Михайлівської церкви 1747 р. До уваги також було взято дзвіницю Вознесенського собору (1770–1776 рр.), яка перебуває на балансі Переяславської ОТГ і є невід’ємною частиною комплексу пам’яток Вознесенського монастиря (1700–1776 рр.). У статті проаналізовано та систематизовано наукові публікації, у яких розглянуто цю проблематику, створені впродовж 1954–1991 рр. Методологічну основу дослідження становлять принципи наукового об’єктивізму, комплексності, системності та історизму, а також загальнонаукові та історичні методи. Їх застосування дозволило сформувати дослідницьку логіку та цілісне структуроване бачення процесів наукового вивчення кам’яної сакральної архітектури НІЕЗ «Переяслав» у цей період, а також окреслити основні тенденції осмислення наукового доробку дослідників і представити комплексний аналіз літератури. Наукова новизна. Ця розвідка є першою спробою аналізу рівня дослідженості пам’яток сакральної архітектури НІЕЗ «Переяслав», базованого на огляді наукової літератури зазначеного періоду. Висновки. Аналіз літератури з порушеної проблематики свідчить про наявність малої кількості спеціалізованих праць, у яких розглянуті питання, пов’язані із названими сакральними спорудами, що вказує на відсутність наукового інтересу до них, як до об’єктів окремих досліджень. Натомість існує велика кількість публікацій різного тематичного спрямування, де в різному контексті вони згадуються. Окрім цього, коротку інформацію про них подано у виданнях, що стосуються обліку, збереження та каталогізації пам’яток архітектури, а також в енциклопедіях.