До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.)

• Дата: 2021
• Автор: Блакитний, М.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Мовою документів
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181622
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.) / М.М. Блакитний // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 60-69. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Мета статті – висвітлення грабіжницької політики державного терору радянської влади щодо примусового вилучення цінностей із дорогоцінних металів у цивільного населення, церковних громад та монастирів на Чернігівщині в 1921 р. На початку 20-х рр. ХХ ст. керівництво радянської Росії бере злочинний курс на масову конфіскацію виробів із дорогоцінних металів, коштовного каміння. Це була масштабна кампанія з вилучення цінного майна в населення, а в її рамках проводили конфіскацію цінностей у Церкви, що супроводжували антирелігійною пропагандою. Якщо в 1918–1920 рр. більшовики проводили конфіскації під час військових дій, то в 1921–1922 рр. масовий грабунок населення відбувався в мирний час, але із залученням армії. Безпрецедентна акція з вилучення дорогоцінних металів у цивільного населення, церковних громад та монастирів проходила в кілька етапів. Рішення про початок злочинної кампанії з конфіскації виробів із дорогоцінних металів приймав уряд РСФРР – Рада народних комісарів, а впроваджували чиновники-маріонетки радянської України. Кампанія з вилучення цінностей проходила у 12 повітах Чернігівської губернії. Наукова новизна публікації полягає в тому, що вперше були оприлюднені окремі документи з Державного архіву Чернігівської області, які висвітлюють особливості першого етапу вилучення дорогоцінного майна в населення і монастирів на Чернігівщині. Пропоновані документи розкривають окремі епізоди примусового вилучення цінностей у цивільного населення Чернігова, початок грабунку церков і монастирів (на прикладі конфіскації срібної раки св. Феодосія з Борисоглібського собору Чернігова й майна Максаківського монастиря в Сосницькому повіті), спроби порятунку культурних цінностей Максаківського монастиря науковцями та музейниками В. Шугаєвським і Б. Пилипенком. Рішення про вилучення й конфіскацію приймала колегія Чернігівської губернської надзвичайної комісії. Речі передавали в Чернігів до губернського фінвідділу. Надалі, світське й культове срібло відправляли в ГОХРАН (Москва). У цивільного населення вилучали прикраси, побутові речі, гроші, а в церквах і монастирях – шедеври українського золотарства, духовні святині, срібні оклади ікон, предмети культу. Висновки. Початок проведення конфіскацій по церквах і монастирях виробів з дорогоцінних металів стало прологом великої антицерковної кампанії 1922 р., яку супроводжував масовий грабунок церков Чернігівської губернії. Унаслідок примусового вилучення коштовного майна в 1921 р. Чернігівщина й український народ втратили велику кількість матеріальних цінностей, культурно-мистецьких, духовних творів та святинь.