Стрілецький тревелог Петра Франка: "Від Стрипи до Дамаску. Пригоди четаря УСС"

• Дата: 2021
• Автор: Тихолоз, Н.Б.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Літературознавчі студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181630
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Стрілецький тревелог Петра Франка: "Від Стрипи до Дамаску. Пригоди четаря УСС" / Н.Б. Тихолоз // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 130-138. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Статтю присвячено сенсаційно-пригодницькій повісті Петра Франка «Від Стрипи до Дамаску. Пригоди четаря УСС» (1937). Мета студії – розкрити жанрово-стильові особливості твору, його творчу й видавничу історію, обставини публікації та критичної рецепції. Методологія дослідження базується на історико-літературному, текстологічному, генологічному й стильовому підходах із використанням біографічного, бібліографічного, культурно-історичного методів. Наукова новизна дослідження полягає в першому в українському літературознавстві системному осмисленні художнього феномену сенсаційно-історичної повісті Петра Франка, а також в обґрунтуванні та науковій легітимізації поняття «стрілецький тревелог». Фабула повісті охоплює події періоду Першої світової війни та національно-визвольних змагань (зокрема 1915–1918 рр.). Головний герой твору – четар УСС, який після військового вишколу й бойового гарту (зосібна, боїв над Стрипою) виконує дипломатичну місію на Близькому Сході (у Туреччині та Аравії), поєднану з розвідницькими спецзавданнями. Основну сюжетотворчу роль у повісті відіграє подорож героя з Відня до Стамбула, а далі до Алеппо, Дамаска, Єрусалима, Акаби, Медини й Мекки, через оази й пустелі уздовж узбережжя Середземного та Червоного морів, що завершується щасливим поверненням літаком до Легіону УСС. Фаховий генологічний аналіз виявляє в жанрово-стильовій природі твору елементи художнього історизму, трансформованого автобіографізму, авантюрно-пригодницького сюжетобудування (із помітною розвідницько-шпигунською лінією), екзотичної культурної географії й антропології, неоромантичного характеротворення, любовної інтриги. Осібну дослідницьку увагу приділено «плагіатному скандалу» довкола твору, що пов’язує повість Петра Франка «Від Стрипи до Дамаску» з книгою англійського археолога, письменника й розвідника Томаса Едварда Ловренса «Бунт арабів» (1932) на підставі окремих тематичних і фабульних запозичень. Докладний літературознавчий аналіз дає підстави зробити висновок про Петра Франка як одного з найяскравіших творців жанру сенсаційно-історичної пригодницької повісті в контексті тогочасного західноукраїнського письменства зокрема та історії української літератури загалом.