Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст.
Мета наукової розвідки полягає в дослідженні ігнорування православним населенням такої законної перешкоди для укладання нового шлюбу, як існування попереднього, законного, тобто багатошлюбність, у демонстрації ролі священників у освяченні подібних союзів. Наукова новизна полягає в здійсненому впер...
Збережено в:
Дата: | 2021 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181727 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. / І. Петренко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 14-21. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-181727 |
---|---|
record_format |
dspace |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
У глиб віків У глиб віків |
spellingShingle |
У глиб віків У глиб віків Петренко, І. Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. Сiверянський літопис |
description |
Мета наукової розвідки полягає в дослідженні ігнорування православним
населенням такої законної перешкоди для укладання нового шлюбу, як існування
попереднього, законного, тобто багатошлюбність, у демонстрації ролі священників у освяченні подібних союзів. Наукова новизна полягає в здійсненому вперше комплексному аналізі публікацій та запровадженні до наукового обігу нововиявлених архівних матеріалів фонду Центрального державного історичного
архіву України, м. Київ. Проаналізувавши справи, доходимо висновку, що миряни
часто порушували шлюбно-сімейні приписи, зважаючи на пособництво у цьому
питанні парафіяльного священника, який часто закривав очі, маючи зиск із порушників.
При підготовці публікації автор використав загальнонаукові методи історичного дослідження.
Проаналізувавши випадки тривалої відсутності одного з подружжя як
привід до розлучення, ми можемо зробити такі висновки: згідно з церковними
приписами, подавати заяву про можливість знову укласти шлюб можна було
через п’ять років після зникнення особи; тривала відсутність одного з подружжя (чоловіка чи дружини) була одним із основних приводів для розлучення і повторного одруження особи; тривалу відсутність чоловіка або жінки пояснювали
розпусним життям, перелюбом, сварками, відходом на заробітки, військовою
службою чоловіка тощо; не слід відкидати й того, що чоловік і жінка могли
проживати разом, не просячи дозволу на вінчання від духовної влади. Для того,
щоб анулювати перший шлюб і отримати право на повторне одруження, в духовне правління потрібно було надати покази свідків або родичів, котрі б підтвердили факт відсутності особи протягом певного часу; підтвердження від
парафіяльного священника; докази того, що покинута особа ніяк не провокувала
іншу на втечу, а за відсутності одного з подружжя інша вела добропорядне життя. |
format |
Article |
author |
Петренко, І. |
author_facet |
Петренко, І. |
author_sort |
Петренко, І. |
title |
Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. |
title_short |
Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. |
title_full |
Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. |
title_fullStr |
Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. |
title_full_unstemmed |
Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. |
title_sort |
двоєженство у гетьманщині xviii ст. |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
2021 |
topic_facet |
У глиб віків |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181727 |
citation_txt |
Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. / І. Петренко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 14-21. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT petrenkoí dvoêženstvougetʹmanŝiníxviiist |
first_indexed |
2023-10-18T22:53:02Z |
last_indexed |
2023-10-18T22:53:02Z |
_version_ |
1796156683257380864 |
spelling |
irk-123456789-1817272021-11-30T01:26:11Z Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. Петренко, І. У глиб віків Мета наукової розвідки полягає в дослідженні ігнорування православним населенням такої законної перешкоди для укладання нового шлюбу, як існування попереднього, законного, тобто багатошлюбність, у демонстрації ролі священників у освяченні подібних союзів. Наукова новизна полягає в здійсненому вперше комплексному аналізі публікацій та запровадженні до наукового обігу нововиявлених архівних матеріалів фонду Центрального державного історичного архіву України, м. Київ. Проаналізувавши справи, доходимо висновку, що миряни часто порушували шлюбно-сімейні приписи, зважаючи на пособництво у цьому питанні парафіяльного священника, який часто закривав очі, маючи зиск із порушників. При підготовці публікації автор використав загальнонаукові методи історичного дослідження. Проаналізувавши випадки тривалої відсутності одного з подружжя як привід до розлучення, ми можемо зробити такі висновки: згідно з церковними приписами, подавати заяву про можливість знову укласти шлюб можна було через п’ять років після зникнення особи; тривала відсутність одного з подружжя (чоловіка чи дружини) була одним із основних приводів для розлучення і повторного одруження особи; тривалу відсутність чоловіка або жінки пояснювали розпусним життям, перелюбом, сварками, відходом на заробітки, військовою службою чоловіка тощо; не слід відкидати й того, що чоловік і жінка могли проживати разом, не просячи дозволу на вінчання від духовної влади. Для того, щоб анулювати перший шлюб і отримати право на повторне одруження, в духовне правління потрібно було надати покази свідків або родичів, котрі б підтвердили факт відсутності особи протягом певного часу; підтвердження від парафіяльного священника; докази того, що покинута особа ніяк не провокувала іншу на втечу, а за відсутності одного з подружжя інша вела добропорядне життя. The purpose of scientific research is to study the ignorance of the Orthodox population of such a legal obstacle to a new marriage as the existence of a previous, legal marriage, that is polygamy, and to show the role of priests in the consecration of such marriages. The scientific novelty lies in the first comprehensive analysis of publications and the introduction into scientific circulation of newly discovered archival materials of the Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv. After analyzing the cases, we came to the conclusion that the laity often violated the marriagefamily regulations, due to the assistance of the parish priest, who often «closed his eyes», benefiting from the violators. During the preparation of the article the author used general scientific methods of historical research. Having analyzed the cases of prolonged absence of one of the spouses as a reason for divorce, we can draw the following conclusions: according to church regulations, it was possible to apply for the possibility of remarriage five years after the disappearance of the person; prolonged absence of one of the spouses (husband or wife) was one of the main reasons for divorce and remarriage; the long absence of a man or a woman was explained by a debauched life, adultery, quarrels, coming out to make money, military service of a man, etc.; it should not be overlooked that a man and a woman could live together without asking permission from the spiritual authority for the wedding. In order to annul the first marriage and obtain the right to remarry, it must be testimonies from witnesses or relatives who would confirm the absence of the person for a certain period of time and these testimonies must be provided into spiritual administration; moreover, it must be confirmation from the parish priest and evidence that the abandoned person did not provoke the other to flee, and in the absence of one of the spouses, the other led a decent life. 2021 Article Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. / І. Петренко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 14-21. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.5202960 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181727 340.61:316.356.2.009(470+571)«17» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |