Діяльність Головної редколегії «Історії міст і сіл Української РСР» щодо створення архівних колекцій проєкту

• Дата: 2021
• Автор: Черняхівська, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Розвідки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181734
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Діяльність Головної редколегії «Історії міст і сіл Української РСР» щодо створення архівних колекцій проєкту / О. Черняхівська // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 111-119. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Метою дослідження є на основі друкованих та архівних джерел здійснити реконструкцію процесу створення архівних колекцій відповідних інституцій, що були задіяні в реалізації 26-томного проєкту «Історія міст та сіл Української РСР» під керівництвом його Головної редколегії. Науковою новизною є введення до наукового обігу низки документів фонду 4633 ЦДАВО (Історії міст і сіл Української РСР) тощо для розкриття заявленої теми. Особливості реалізації поставленого завдання створення відповідних архівних колекцій, роль, яку відігравала Головна редколегія ІМІС у просуванні цієї роботи, висвітлено у цій статті. Багатотомник у республіканському масштабі створювали з 1962 р., і з 1967 по 1974 рр. вийшли друком 26 томів щодо всіх 25-ти областей Української РСР і м. Київ українською мовою. А з 1974 по 1983 роки побачили світ 14 томів цього видання російською мовою. Загальне керівництво проєктом здійснювала в столиці Головна редколегія ІМІС, очолювана заступником Голови Ради Міністрів республіки Петром Троньком, а на місцях у обласних центрах при обкомах КПУ для написання відповідних томів діяли обласні редколегії. У Інституті історії Академії наук УРСР для науково-методичного керівництва створили відділ історії міст і сіл Української РСР. Редакція ІМІС для підготовки видань до друку і наукового редагування діяла у складі Головної редакції Української Радянської Енциклопедії. До того ж до реалізації проєкту залучили республіканські архіви, виші, бібліотеки, академічні інститути та їхній штат. Протягом створення томів дотичні інституції, передусім зазначені редколегії, акумулювали значний обсяг документів, авторські тексти нарисів, рецензії, звіти, протоколи засідань, матеріали, передані міськими та сільськими комісіями проєкту, методичні вказівки, листування, фотоілюстрації. Наприкінці 1969 р. Головна редколегія ІМІС, підтримувана Архівним Управлінням при Раді Міністрів УРСР, виступила з ідеєю систематизації цих документів і передання їх на зберігання у Центральний державний архів Жовтневої революції УРСР (нині – Центральний державний архів вищих органів влади і управління України) та обласні архіви. Причиною цього вважали те, що ці матеріали становлять значну наукову цінність як багата джерельна база в галузі вітчизняного краєзнавства. Питання просування цієї ідеї надалі неодноразово розглядали на засіданнях Головної редколегії. Висновки: у аспектах реалізації унікального республіканського енциклопедичного проєкту ІМІС досі залишилися численні лакуни, які можливо заповнити завдяки багатій джерельній базі, яку створили в архівах зусиллями його Головної редколегії і особисто її голови Петра Тимофійовича Тронька. До того ж матеріали ІМІС і досі використовують дослідники для вивчення історії, соціології та економіки різних регіонів та населених пунктів України.