Уподібнення в православному богослужінні та агіографії як один із видів запозичення художнього принципу

Мета статті – простежити втілення принципу уподібнення у давньоруській музичній культурі та агіографії, розглянути богословське підґрунтя цього принципу та приклади його зображення в пам’ятках житійної літератури. Новизна розвідки полягає в тому, що паралель між музичними уподібненнями й так зван...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Шуміло, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181735
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Уподібнення в православному богослужінні та агіографії як один із видів запозичення художнього принципу / С. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 120-129. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Мета статті – простежити втілення принципу уподібнення у давньоруській музичній культурі та агіографії, розглянути богословське підґрунтя цього принципу та приклади його зображення в пам’ятках житійної літератури. Новизна розвідки полягає в тому, що паралель між музичними уподібненнями й так званими «агіологічними зразками» проведена вперше, уперше агіографічні топоси та «агіологічні зразки» розглянуто з точки зору їх навмисного, змістовного введення в текст. У висновку зазначено, що принцип уподібнення відбивається в музичній та літературній спадщині нашого середньовіччя, обумовлюючи схожість в структурі та стилістиці творів древніх мелодистів та агіографів. Особливо яскраво це відбилося на житіях стилю «плетіння словес», які в силу стилістичних особливостей містять безліч цитат, ремінісценцій, алюзій, і, як наслідок, – витягів з житій інших святих або алюзій на них. Це ріднить житія «прикрашеного» стилю з гімнографією і є наслідком того синкретизму мистецтв, який є однією з основних характеристик середньовічної слов’янської художньої творчості.