Духовна пісня в рецепції Олександра Терещенка

Детальні студії над науковою спадщиною Олександра Терещенка (1806–1865) у cфері етнології дали можливість авторці статті виявити матеріал, що підтверджує зацікавлення вченого феноменом духовної пісні в українській усній традиції. Власне, увага до духовної пісні, до різних рівнів її функціонування...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Сироїд, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181736
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Духовна пісня в рецепції Олександра Терещенка / О. Сироїд // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 130-137. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Детальні студії над науковою спадщиною Олександра Терещенка (1806–1865) у cфері етнології дали можливість авторці статті виявити матеріал, що підтверджує зацікавлення вченого феноменом духовної пісні в українській усній традиції. Власне, увага до духовної пісні, до різних рівнів її функціонування у багатотомному дослідженні О. Терещенка «Бытъ русскаго народа», виданому 1848 року, простежується лише на українському ґрунті. Метою статті є систематизація цього матеріалу на тлі інших записів і прижиттєвих публікацій дослідника, а також публікацій пізнішого часу. У статті застосовуються методи, традиційні для історії української фольклористики: насамперед історичний, порівняльний, описовий, що зумовлено специфікою статті, епізодично використано структурно-типологічний і герменевтичний методи. Новизна й актуальність статті випливають з того, що народознавчі праці Олександра Терещенка вивчалися мало, а це сприяло використанню його записів та ширших напрацювань у недостатньо чесний спосіб. Попри те, проблематика дослідження української народної духовної пісні на сучасному етапі українознавчих студій набуває особливої гостроти у зв’язку з тим, що вивчення цього фольклорного різновиду тривалий період гальмувалося несприятливими суспільно-політичними чинниками. Терещенкові записи й спостереження в контексті досліджень духовних пісень тут розглянуті вперше, що дає підставу зробити висновок про неперехідне значення його записів та спостережень для різнобічного пізнання й осмислення природи духовних пісень і особливостей їх функціонування. Серед іншого треба наголосити на безсумнівній цінності найдавніших публікацій популярних творів, виразних свідченнях пошанування окремих святих, майстерних описах середовищ, які сприяли вихованню виконавців, слухачів та популяризаторів української духовної пісні.