Шляхта Речі Посполитої і козацька проблема на коронному сеймі Яна Казимира
У статті досліджуються погляди шляхти Речі Посполитої на шляхи урегулювання козацької проблеми, що гостро постала на коронаційному сеймі Яна Казимира. Проаналізовано запропоновані владними особами Речі Посполитої основні проекти її вирішення та показано, як шляхетське ставлення до конфлікту відоб...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інституту історії України НАН України
2020
|
Назва видання: | Соціум. Альманах соціальної історії |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181933 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Шляхта Речі Посполитої і козацька проблема на коронному сеймі Яна Казимира / M.Р. Дроздовський // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 143-155. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті досліджуються погляди шляхти Речі Посполитої на шляхи
урегулювання козацької проблеми, що гостро постала на коронаційному сеймі Яна
Казимира. Проаналізовано запропоновані владними особами Речі Посполитої
основні проекти її вирішення та показано, як шляхетське ставлення до конфлікту відображалося в посольських інструкціях та давало про себе знати впродовж сеймових
засідань. Ретельний аналіз сеймикових інструкцій чітко засвідчує, що шляхта не
мала єдиної позиції у ставленні до козацького питання, в її середовищі лунали голоси
як на підтримку мирного, політичного шляху вирішення конфлікту, так і демонструвалися сумніви в його ефективності або навіть його заперечення. Крім того, детально реконструюється засідання коронаційного сейму в тій його частині, де йшлося про
шляхи вирішення козацького питання. Аналіз сеймових дебатів засвідчує, що їх
учасники в міркуваннях про мир в Україні не виходили за межі проектів розв’язання
проблеми „канцлера” та „гетьмана”, сформульованих на самому початку конфлікту. |
---|