Переяславський городовий отаман Никифор Зубковський – адвокат Києво-Видубицького монастиря (1768-1771). До проблеми інституту судового представництва

• Дата: 2020
• Автор: Кісіль, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інституту історії України НАН України 2020
• Назва видання: Соціум. Альманах соціальної історії
• Теми: Iсторична конфліктологія
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181937
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Переяславський городовий отаман Никифор Зубковський – адвокат Києво-Видубицького монастиря (1768-1771). До проблеми інституту судового представництва / І. Кісіль // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 213-234. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Стаття присвячена аналізу документів про адвоката Києво-Видубицького монастиря Никифора Зубковського. Автор дослідив судові процеси, які вів Києво-Видубицький монастир з Києво-Печерською лаврою у 60-х рр. XVIII ст. Саме в другій половині XVIII ст. особливо посилилися майнові суперечки між різними землевласниками, зокрема монастирями. Проте, ця тема роботи монастирських адвокатів, за деякими виключеннями, знаходиться на периферії зацікавлень науковців. На Київщині Лавра, використовуючи свій економічний потенціал, „тиснула” на інших землевласників-сусідів. Судові процеси тривали десятиліттями. Привілейований статус Києво-Печерської лаври, наявність високих покровителів і значних фінансових ресурсів дозволяли їй уникати і затягувати до нескінченності процес розмежування володінь із сусідами та використовувати їхні землі для своїх потреб. У статті показано, яких зусиль довелося докладати Києво-Видубицькому монастирю для захисту своїх майнових прав. Серед братії не було досвідчених монахів, які б розумілися на тонкощах судочинства та могли представляти інтереси обителі в судових установах Гетьманщини, ігумени змушені були укладати контракти на представництво інтересів монастиря зі світськими особами, які професійно займалися адвокатською діяльністю. Для вирішення земельних суперечок потрібні були надзвичайні зусилля офіційного та неофіційного характеру. Однак найм повіреного не завжди гарантував успіх у вирішенні справи. На основі новознайдених документів розкрито особливості найму, оплати праці та роботи адвокатів у судах Гетьманщини. Ці судові суперечки були припинені одномоментно, коли все майно українських монастирів у результаті секуляризаційної реформи перейшло у власність держави. На прикладі діяльності адвоката Зубковського можна досліджувати особливості судоустрою Гетьманщини, функціонування державних установ, роль неофіційних знайомств у вирішенні суперечок, правову культуру тогочасного суспільства та його зміни. Стаття супроводжується документальними додатками: контрактами про найм адвоката Никифора Зубковського Києво-Видубицьким монастирем для ведення судових процесів з чітко визначеним розміром винагороди.