Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської)

Проаналізовано уявлення міщан XVI – першої половини XVII ст. про ідеального міщанина, відображені як у текстах самих міщан, так і в тих, які походили з-поза меж міста. Вони відбивалися насамперед у вимогах до нових міських громадян і до виборних посадовців. Серед чеснот виділяється питання майново...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автор: Гошко, Т.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інституту історії України НАН України 2020
Назва видання:Соціум. Альманах соціальної історії
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181938
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) / Т. Гошко // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 237-272. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-181938
record_format dspace
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія уявлень та ідей
Історія уявлень та ідей
spellingShingle Історія уявлень та ідей
Історія уявлень та ідей
Гошко, Т.
Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської)
Соціум. Альманах соціальної історії
description Проаналізовано уявлення міщан XVI – першої половини XVII ст. про ідеального міщанина, відображені як у текстах самих міщан, так і в тих, які походили з-поза меж міста. Вони відбивалися насамперед у вимогах до нових міських громадян і до виборних посадовців. Серед чеснот виділяється питання майнового статусу міщанина. На коронних землях зміна ставлення до багатства була пов’язана не лише із розвитком ремесла і торгівлі, а й із поширенням ідей сарматизму. З одного боку, шляхта намагалася відмежуватися від міщан, утвердити свою інакшість і вищість, з іншого – місто в Речі Посполитій так і не створило власної ідеології, а сарматизм поступово став ідеологією і верхівки міщанства. В XVI–XVII ст. верхівка міщанства почала в поведінці, побуті, одязі, тощо копіювати шляхту. Заможність окремих міщан стала одним із шляхів до нобілітації. Окрім майнового статусу, „чоловіка доброго” визначало „правильне” походження й відповідний стиль поведінки, що були обов’язковою умовою отримання міського громадянства. Тільки людину доброї слави і доброго походження можна було обрати на різні уряди. Серед міщанських чеснот важливим був сімейний статус. Негідним порядного чоловіка був перелюб, за який у міському праві передбачали жорстоке покарання і для чоловіка, і для жінки. Осудною була і проституція. Неприйнятними для „доброго міщанина” були й окремі „негідні” професії, список яких змінювався з часом. У XVI–XVII ст. до таких зараховували ремесло ката. Як один із міських слуг він був захищений правом, та його ремесло вважали ганебним. Не могли розраховувати на добру славу чарівники і чаклуни, а також гравці в азартні ігри. Однак, ігри, зокрема, гра в кості, були явищем настільки поширеним, що доводилось видавати все нові й нові приписи, які їх забороняли. Місто відповідало на виклики часу, і відданість старовині тут ніколи не була аж надто твердою. Багато в чому уявлення міщан збігалися з уявленнями шляхти, але були й суттєві відмінності, зокрема у ставленні до чужинців.
format Article
author Гошко, Т.
author_facet Гошко, Т.
author_sort Гошко, Т.
title Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської)
title_short Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської)
title_full Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської)
title_fullStr Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської)
title_full_unstemmed Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської)
title_sort образ ідеального міщанина в уявленні міщан xvi – початку xvii ст. (на матеріалах міст руських земель корони польської)
publisher Інституту історії України НАН України
publishDate 2020
topic_facet Історія уявлень та ідей
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181938
citation_txt Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) / Т. Гошко // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 237-272. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
series Соціум. Альманах соціальної історії
work_keys_str_mv AT goškot obrazídealʹnogomíŝaninavuâvlennímíŝanxvipočatkuxviistnamateríalahmístrusʹkihzemelʹkoronipolʹsʹkoí
first_indexed 2023-10-18T22:53:30Z
last_indexed 2023-10-18T22:53:30Z
_version_ 1796156704121946112
spelling irk-123456789-1819382021-12-06T01:26:15Z Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) Гошко, Т. Історія уявлень та ідей Проаналізовано уявлення міщан XVI – першої половини XVII ст. про ідеального міщанина, відображені як у текстах самих міщан, так і в тих, які походили з-поза меж міста. Вони відбивалися насамперед у вимогах до нових міських громадян і до виборних посадовців. Серед чеснот виділяється питання майнового статусу міщанина. На коронних землях зміна ставлення до багатства була пов’язана не лише із розвитком ремесла і торгівлі, а й із поширенням ідей сарматизму. З одного боку, шляхта намагалася відмежуватися від міщан, утвердити свою інакшість і вищість, з іншого – місто в Речі Посполитій так і не створило власної ідеології, а сарматизм поступово став ідеологією і верхівки міщанства. В XVI–XVII ст. верхівка міщанства почала в поведінці, побуті, одязі, тощо копіювати шляхту. Заможність окремих міщан стала одним із шляхів до нобілітації. Окрім майнового статусу, „чоловіка доброго” визначало „правильне” походження й відповідний стиль поведінки, що були обов’язковою умовою отримання міського громадянства. Тільки людину доброї слави і доброго походження можна було обрати на різні уряди. Серед міщанських чеснот важливим був сімейний статус. Негідним порядного чоловіка був перелюб, за який у міському праві передбачали жорстоке покарання і для чоловіка, і для жінки. Осудною була і проституція. Неприйнятними для „доброго міщанина” були й окремі „негідні” професії, список яких змінювався з часом. У XVI–XVII ст. до таких зараховували ремесло ката. Як один із міських слуг він був захищений правом, та його ремесло вважали ганебним. Не могли розраховувати на добру славу чарівники і чаклуни, а також гравці в азартні ігри. Однак, ігри, зокрема, гра в кості, були явищем настільки поширеним, що доводилось видавати все нові й нові приписи, які їх забороняли. Місто відповідало на виклики часу, і відданість старовині тут ніколи не була аж надто твердою. Багато в чому уявлення міщан збігалися з уявленнями шляхти, але були й суттєві відмінності, зокрема у ставленні до чужинців. The article analyses townspeople’s ideas of ideal burgher that appeared both in the texts of burghers themselves and in those that came from outside of towns. They were reflected primarily in the requirements for new citizens and elected officials. The proprietary status of a burgher was significant among the bourgeois virtues. On the lands of the Crown, the change in attitude to wealth was associated not only with the development of crafts and trade but also with the spread of the ideas of Sarmatism. On the one hand, the nobility tried to separate itself from the burghers and to affirm its distinction and superiority, оn the other hand, the cities and towns of the Polish-Lithuanian Commonwealth had never created own ideological program, and Sarmatism gradually became an ideology of the bourgeois elite as well. In the 16th and 17th cent., the elite of burghers began to copy noblemen in behaviour, everyday life, clothing, etc. The wealth of some burghers became one of the ways to their ennoblement. In addition to proprietary status, the “good man” was determined by the “correct” origin and the appropriate style of behaviour that were prerequisites for obtaining urban citizenship. Only people of good fame and good descent could be elected to different offices. Among the bourgeois virtues, family status was important. The adultery was considered unsuited to decent man, and town law provided for it severe punishment for both man and woman. Prostitution was worthy of condemnation too. Also, some “worthless” professions, the list of which changed over time, were unacceptable for the “good burgher”. In the 16th and 17th cent., the executioner’s craft was ranked as such. As one of the town servants he was protected by law, but his craft was considered shameful. Magicians and wizards, as well as gamblers, could not count on good fame. However, the games, and in particular the game of dice, were a phenomenon so widespread, that it was necessary to issue more and more regulations that forbade them. The cities and towns responded to the challenges of time, and the devotion to antiquity was never too strong there. In many ways, the burghers’ ideas coincided with the ideas of the nobility, but there were significant differences, in particular, in the treatment of foreigners. 2020 Article Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) / Т. Гошко // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 237-272. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 1995-0322 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181938 94(438:477):340.153“15/16” uk Соціум. Альманах соціальної історії Інституту історії України НАН України