Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.

Історія дитинства в міщанських родинах Гродна – практично недоcліджена тема. Однак грунтовно висвітлити дану тему неможливо через відсутність достатньої кількості джерел. З точки зору магдебурзького права до категорії неповнолітніх відносилися особи, які не досягли 21 року. Народження дітей було в...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інституту історії України НАН України
Дата:2020
Автор: Сліж, Н.
Формат: Стаття
Мова:Belarusian
Опубліковано: Інституту історії України НАН України 2020
Назва видання:Соціум. Альманах соціальної історії
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181941
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. / Н. Сліж // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 359-374. — Бібліогр.: 10 назв. — біл.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Історія дитинства в міщанських родинах Гродна – практично недоcліджена тема. Однак грунтовно висвітлити дану тему неможливо через відсутність достатньої кількості джерел. З точки зору магдебурзького права до категорії неповнолітніх відносилися особи, які не досягли 21 року. Народження дітей було важливою функцією міщанської родини. Релігія і законодавство вчинили усе можливе, аби законними вважалися діти, народжені у вінчаному шлюбі. Засвідчення доброго походження було необхідним для посідання урядів у магістраті і для вступу в цех. Відсутні родинні портрети міщан. Збереглися окремі анонімні зображення дітей за XVI–XVII ст. Наявні матеріали дають можливість зробити наступні висновки: дітям намагалися дати освіту відповідно до майнового стану, бо для міщан професія мала важливе значення як джерело заробітку; долі дітей та їх здоров’я турбувало батьків; у небезпечних ситуаціях вони робили усе, аби їх врятувати; діти виховувалися не тількі у своїх сім’ях, але й моглі потрапити на виховання до іншої родини; у міщанському середовищі подібно існував інститут опіки, він був необхідний для осиро - тілих дітей, опікуни доглядали їх і їхній маєток до повноліття; обов’язком батьків вважалося виховати дітей, заключити шлюб, наділити їх майном; від дітей очікували догляд за батьками у старості, належне поховання і пам’ять після смерті. Невиконання дітьми обов’язків відносно батьків каралося позбавленням або відстороненням від майна.