Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.
Історія дитинства в міщанських родинах Гродна – практично недоcліджена тема. Однак грунтовно висвітлити дану тему неможливо через відсутність достатньої кількості джерел. З точки зору магдебурзького права до категорії неповнолітніх відносилися особи, які не досягли 21 року. Народження дітей було в...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Belarusian |
Опубліковано: |
Інституту історії України НАН України
2020
|
Назва видання: | Соціум. Альманах соціальної історії |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181941 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. / Н. Сліж // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 359-374. — Бібліогр.: 10 назв. — біл. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Історія дитинства в міщанських родинах Гродна – практично недоcліджена тема. Однак грунтовно висвітлити дану тему неможливо через відсутність достатньої кількості джерел. З точки зору магдебурзького права до категорії
неповнолітніх відносилися особи, які не досягли 21 року. Народження дітей було
важливою функцією міщанської родини. Релігія і законодавство вчинили усе можливе,
аби законними вважалися діти, народжені у вінчаному шлюбі. Засвідчення доброго
походження було необхідним для посідання урядів у магістраті і для вступу в цех.
Відсутні родинні портрети міщан. Збереглися окремі анонімні зображення дітей за
XVI–XVII ст. Наявні матеріали дають можливість зробити наступні висновки: дітям
намагалися дати освіту відповідно до майнового стану, бо для міщан професія мала
важливе значення як джерело заробітку; долі дітей та їх здоров’я турбувало батьків;
у небезпечних ситуаціях вони робили усе, аби їх врятувати; діти виховувалися не
тількі у своїх сім’ях, але й моглі потрапити на виховання до іншої родини; у міщанському середовищі подібно існував інститут опіки, він був необхідний для осиро -
тілих дітей, опікуни доглядали їх і їхній маєток до повноліття; обов’язком батьків
вважалося виховати дітей, заключити шлюб, наділити їх майном; від дітей очікували
догляд за батьками у старості, належне поховання і пам’ять після смерті. Невиконання
дітьми обов’язків відносно батьків каралося позбавленням або відстороненням від
майна. |
---|