Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.
Історія дитинства в міщанських родинах Гродна – практично недоcліджена тема. Однак грунтовно висвітлити дану тему неможливо через відсутність достатньої кількості джерел. З точки зору магдебурзького права до категорії неповнолітніх відносилися особи, які не досягли 21 року. Народження дітей було в...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Belarusian |
Опубліковано: |
Інституту історії України НАН України
2020
|
Назва видання: | Соціум. Альманах соціальної історії |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181941 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. / Н. Сліж // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 359-374. — Бібліогр.: 10 назв. — біл. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-181941 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1819412021-12-06T01:26:18Z Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. Сліж, Н. Історія дитинства Історія дитинства в міщанських родинах Гродна – практично недоcліджена тема. Однак грунтовно висвітлити дану тему неможливо через відсутність достатньої кількості джерел. З точки зору магдебурзького права до категорії неповнолітніх відносилися особи, які не досягли 21 року. Народження дітей було важливою функцією міщанської родини. Релігія і законодавство вчинили усе можливе, аби законними вважалися діти, народжені у вінчаному шлюбі. Засвідчення доброго походження було необхідним для посідання урядів у магістраті і для вступу в цех. Відсутні родинні портрети міщан. Збереглися окремі анонімні зображення дітей за XVI–XVII ст. Наявні матеріали дають можливість зробити наступні висновки: дітям намагалися дати освіту відповідно до майнового стану, бо для міщан професія мала важливе значення як джерело заробітку; долі дітей та їх здоров’я турбувало батьків; у небезпечних ситуаціях вони робили усе, аби їх врятувати; діти виховувалися не тількі у своїх сім’ях, але й моглі потрапити на виховання до іншої родини; у міщанському середовищі подібно існував інститут опіки, він був необхідний для осиро - тілих дітей, опікуни доглядали їх і їхній маєток до повноліття; обов’язком батьків вважалося виховати дітей, заключити шлюб, наділити їх майном; від дітей очікували догляд за батьками у старості, належне поховання і пам’ять після смерті. Невиконання дітьми обов’язків відносно батьків каралося позбавленням або відстороненням від майна. The history of childhood is not presented in the historiography. Because of lack of documents it is rather complicated to analyze this topic deeply. From the point of view of the Magdeburg Law a child was a person under age of 21. The procreative function was the main function of the burgher family. Religion and the law made effort to consider legitimate children born only in a wedding marriage. A certificate of good origin needed to become an official and a member of a guild. The art in Hrodna dose not represent a lot of material in the history of childhood. Some anonymous pictures of children are kept safe from the sixteenth – seventeenth centuries. Saving materials allow make the next conclusions. Parents tried to give education to their children according with their financial position because a profession for burgher society was the main source of income. They took care about children’s health and lot. Parents did all their best to rescue them in dangerous situations. Children could be fostered. The institute of guardianship also existed in burgher society. Parents’ duty was to bring up children, to marry them, and to allot property. Children should take care about their parents in old age, to bury and to remember about their soul. Breach of duty to the parents was punished by disherison. 2020 Article Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. / Н. Сліж // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 359-374. — Бібліогр.: 10 назв. — біл. 1995-0322 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181941 316.346:94(476)”15/16” be Соціум. Альманах соціальної історії Інституту історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Belarusian |
topic |
Історія дитинства Історія дитинства |
spellingShingle |
Історія дитинства Історія дитинства Сліж, Н. Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. Соціум. Альманах соціальної історії |
description |
Історія дитинства в міщанських родинах Гродна – практично недоcліджена тема. Однак грунтовно висвітлити дану тему неможливо через відсутність достатньої кількості джерел. З точки зору магдебурзького права до категорії
неповнолітніх відносилися особи, які не досягли 21 року. Народження дітей було
важливою функцією міщанської родини. Релігія і законодавство вчинили усе можливе,
аби законними вважалися діти, народжені у вінчаному шлюбі. Засвідчення доброго
походження було необхідним для посідання урядів у магістраті і для вступу в цех.
Відсутні родинні портрети міщан. Збереглися окремі анонімні зображення дітей за
XVI–XVII ст. Наявні матеріали дають можливість зробити наступні висновки: дітям
намагалися дати освіту відповідно до майнового стану, бо для міщан професія мала
важливе значення як джерело заробітку; долі дітей та їх здоров’я турбувало батьків;
у небезпечних ситуаціях вони робили усе, аби їх врятувати; діти виховувалися не
тількі у своїх сім’ях, але й моглі потрапити на виховання до іншої родини; у міщанському середовищі подібно існував інститут опіки, він був необхідний для осиро -
тілих дітей, опікуни доглядали їх і їхній маєток до повноліття; обов’язком батьків
вважалося виховати дітей, заключити шлюб, наділити їх майном; від дітей очікували
догляд за батьками у старості, належне поховання і пам’ять після смерті. Невиконання
дітьми обов’язків відносно батьків каралося позбавленням або відстороненням від
майна. |
format |
Article |
author |
Сліж, Н. |
author_facet |
Сліж, Н. |
author_sort |
Сліж, Н. |
title |
Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. |
title_short |
Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. |
title_full |
Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. |
title_fullStr |
Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. |
title_full_unstemmed |
Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. |
title_sort |
дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у xvi–xvii ст. |
publisher |
Інституту історії України НАН України |
publishDate |
2020 |
topic_facet |
Історія дитинства |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181941 |
citation_txt |
Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. / Н. Сліж // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 359-374. — Бібліогр.: 10 назв. — біл. |
series |
Соціум. Альманах соціальної історії |
work_keys_str_mv |
AT slížn dzecíŭsâmígaradzenskíhmâščanuxvixviist |
first_indexed |
2023-10-18T22:53:31Z |
last_indexed |
2023-10-18T22:53:31Z |
_version_ |
1796156704444907520 |