Київські імперські очільники і "українське мовне питання" (до 140-х роковин видання Емського указу)
У статті аналізується особливість мовної ситуації в українських губерніях Російської імперії в другій половині ХІХ ст. та висвітлюється ставлення очільників київської губернської адміністрації у 60–70-х рр. ХІХ ст. до «українського мовного питання». Автором охарактеризовано методи та заходи київськ...
Збережено в:
Дата: | 2017 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
Назва видання: | Український історичний збірник |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182003 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Київські імперські очільники і "українське мовне питання" (до 140-х роковин видання Емського указу) / Д. Ніколайчук // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 98-110. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті аналізується особливість мовної ситуації в українських губерніях
Російської імперії в другій половині ХІХ ст. та висвітлюється ставлення очільників київської губернської адміністрації у 60–70-х рр. ХІХ ст. до «українського мовного питання». Автором охарактеризовано методи та заходи київських
чиновників вищого рангу в сфері мовної політики імперської влади в українських
губерніях у період впровадження Валуєвського циркуляру (1863 р.) та Емського
указу (1876 р.). Висвітлено практику вживання та використання української
мови імперськими чиновниками та встановлено, що певна лібералізація у мовній
політиці щодо українського мовного питання у діяльності місцевої імперської
адміністрації здійснювалася чиновниками для ефективного впровадження
урядової політики у краї. Досліджено стан українського книговидання у період
дії Валуєвського циркуляру та Емського указу на території Наддніпрянської
України. Розкрито взаємини між губернською адміністрацією краю та київськими українофілами у другій половині ХІХ ст. при розв’язанні мовного питання. Визначено, два головних етапи у ставленні київських очільників до
«українського мовного питання»: перший — прагматичний; другий — прагматично-контраверсійний. |
---|