Київські імперські очільники і "українське мовне питання" (до 140-х роковин видання Емського указу)

У статті аналізується особливість мовної ситуації в українських губерніях Російської імперії в другій половині ХІХ ст. та висвітлюється ставлення очільників київської губернської адміністрації у 60–70-х рр. ХІХ ст. до «українського мовного питання». Автором охарактеризовано методи та заходи київськ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Ніколайчук, Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2017
Назва видання:Український історичний збірник
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182003
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Київські імперські очільники і "українське мовне питання" (до 140-х роковин видання Емського указу) / Д. Ніколайчук // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 98-110. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті аналізується особливість мовної ситуації в українських губерніях Російської імперії в другій половині ХІХ ст. та висвітлюється ставлення очільників київської губернської адміністрації у 60–70-х рр. ХІХ ст. до «українського мовного питання». Автором охарактеризовано методи та заходи київських чиновників вищого рангу в сфері мовної політики імперської влади в українських губерніях у період впровадження Валуєвського циркуляру (1863 р.) та Емського указу (1876 р.). Висвітлено практику вживання та використання української мови імперськими чиновниками та встановлено, що певна лібералізація у мовній політиці щодо українського мовного питання у діяльності місцевої імперської адміністрації здійснювалася чиновниками для ефективного впровадження урядової політики у краї. Досліджено стан українського книговидання у період дії Валуєвського циркуляру та Емського указу на території Наддніпрянської України. Розкрито взаємини між губернською адміністрацією краю та київськими українофілами у другій половині ХІХ ст. при розв’язанні мовного питання. Визначено, два головних етапи у ставленні київських очільників до «українського мовного питання»: перший — прагматичний; другий — прагматично-контраверсійний.