Україна в білоруських підручниках з історії

Підручники з історії є важливим компонентом формування суспільної свідомості. Разом з тим вони є її відображенням. За ступенем впливу на суспільство вони, звичайно поступаються мас-медіа. Втім, ідеї та інформація, закладені в них є надзвичайно важливими, адже саме шкільна освіта має значний впли...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Батуріна, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2017
Назва видання:Український історичний збірник
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182021
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Україна в білоруських підручниках з історії / С. Батуріна // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 425-435. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Підручники з історії є важливим компонентом формування суспільної свідомості. Разом з тим вони є її відображенням. За ступенем впливу на суспільство вони, звичайно поступаються мас-медіа. Втім, ідеї та інформація, закладені в них є надзвичайно важливими, адже саме шкільна освіта має значний вплив на формування світогляду й переконань людини. Це в значній мірі стосується й формування уявлень про “інших”—- представників іноетнічних груп в середині суспільства, іноземців або іншої держави в цілому. Ідеї та інформація, закладені в підручниках, формують світоглядні орієнтири людини на довгі роки, сприяють або не сприяють повазі та толерантності до відмінних від своїх культурних традицій, віровизнання та ін. Білорусь як незалежна держава постала щойно в 1991 р. До цього часу вона не мала змогу самостійно формувати свою гуманітарну й, зокрема. освітню політику а отже й формувати візію “інших” в підручниках. Тому, образ України в білоруських підручниках залежить насамперед від сформованих концепцій на основі передусім радянського й російського досвіду, хоч і певні ідеологічні потреби новітньої білоруської історії накладають на його формування свій відбиток. Унікальність білоруського матеріалу в порівняння з польським та російським полягає ще й в тому, що Україна не могла виступати складовою національного історичного дискурсу, частиною чужої історії. З одного боку це суттєво зменшує частку українського матеріалу в білоруських підручниках, які зосереджуються виключно на національній історії з іншого — українська історія постає в них як незалежна категорія, що в певних моментах співіснує з білоруською. “Українськість” географії, подій, історичних діячів завжди підкреслюється в білоруських підручниках. В багатьох аспектах домінує принцип радянської історіографії про “братні народи” — категорії, яку автори підручників схильні застосовувати від часів середньовіччя до сьогодення, включно із дефініціями про спільну боротьбу, спільну історичну долю та прагнення до воз’єднання. Сучасна Україна в підручниках — держава-сусід, з якою Білорусь зберігає добросусідські відносини, і з якою немає жодних територіальних суперечок, українці ж займають верхній щабель в “рейтингу” толеранції як народ “чесний і працелюбний”.