Музична культура Перемишльської та Сяноцької земель у XVI — першій XVII століть
У статті розглянуто письмові свідчення з історії музичної культури окремого українського етнокультурного регіону протягом першої половини Ранньомодерного часу. Специфіка цієї роботи полягає у тому, що тут використовується принципово новий підхід для історичної української музикології, коли музична...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
Назва видання: | Український історичний збірник |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182099 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Музична культура Перемишльської та Сяноцької земель у XVI — першій XVII століть / І. Кузьмінський // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 42-52. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті розглянуто письмові свідчення з історії музичної культури
окремого українського етнокультурного регіону протягом першої половини
Ранньомодерного часу. Специфіка цієї роботи полягає у тому, що тут використовується принципово новий підхід для історичної української музикології, коли музична спадщина регіону досліджується комплексно, без ігнорування її
римо-католицької частини. Цей підхід дозволяє історично об’єктивно поглянути на розвиток музичної культури у регіоні, зробити коректні узагальнення, а
також уникнути хибних висновків та аналогій щодо ролей та місця автохтонного русинського населення у цьому процесі, зокрема, це стосується їхнього вкладу у розвиток римо-католицької музичної культури. Цей метод є
виправданим і з огляду на те, що український дискурс вже було застосовано
вітчизняними літературознавцями відносно латиномовної і польськомовної
спадщини сучасних українців. Виглядає доцільним втілювати подібні дослідження і відносно інших адміністративно-територіальних одиниць, що входили у різні давні державні утворення протягом Високого Середньовіччя та Ранньомодерного часу. Такий підхід може стати дослідницьким дороговказом на десятиріччя вперед. |
---|