Роль неаполітанського генерального консульства в Одесі у встановленні торгових відносин між Королівством Обох Сицилій і українськими портами в 1815–1827 рр.
У статті вперше у вітчизняній історіографії розглядається питання встановлення торгових зв’язків між українськими портами та Королівством Обох Сицилій. Аналізуючи джерела фонду Міністерства іноземних справ Державного архіву Неаполя (м. Неаполь, Італія), автор доводить, що Генеральний консул Королі...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
Назва видання: | Український історичний збірник |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182103 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Роль неаполітанського генерального консульства в Одесі у встановленні торгових відносин між Королівством Обох Сицилій і українськими портами в 1815–1827 рр. / О. Феденко // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 90-100. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті вперше у вітчизняній історіографії розглядається питання
встановлення торгових зв’язків між українськими портами та Королівством
Обох Сицилій. Аналізуючи джерела фонду Міністерства іноземних справ Державного архіву Неаполя (м. Неаполь, Італія), автор доводить, що Генеральний консул Королівства Обох Сицилій, Феліче де Рібас (1770–1845) брав активну
участь у налагодженні торгівлі королівства з південноукраїнськими портами:
інформував королівський уряд про хід навігації, ціну на зерно, показники
експорту й імпорту; давав поради щодо кращого часу закупки зерна та товарів,
які будуть користуватися попитом на цьому ринку. Саме Ф. де Рібас став
ініціатором відкриття віце-консульств в Феодосії, Керчі, Таганрозі, Ізмаїлі,
Маріуполі та Бердянську, де головні конкуренти Королівства Обох Сицилій вже
мали свої представництва та здійснювали торгівлю. Незважаючи такі активні
дії консула, до 1827 р. торгівля між Неаполітанським королівством та українськими портами майже не здійснювалась через відсутність права на вільний вхід суден під неаполітанським прапором в Чорне море. |
---|