Східна Європа в програмних документах політичних партій ФРН на виборах до бундестагу 2017 р.

• Дата: 2019
• Автор: Харлан, Г.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Український історичний збірник
• Теми: Проблеми історії ХХ–ХХІ ст.
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182231
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Східна Європа в програмних документах політичних партій ФРН на виборах до бундестагу 2017 р. / Г. Харлан // Український історичний збірник. — 2019. — Вип. 21. — С. 149-166. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Статтю присвячено дослідженню специфіки зображення регіону Східної Європи в програмах основних політичних сил Німеччини на парламентських виборах 2017 року. Позиції партій охарактеризовано згідно з офіційними результатами виборів до Бундестагу 2017 року. Проаналізовано передвиборчі програми шести партій, яким вдалося подолати прохідний бар’єр. Актуальними аспектами зовнішньополітичного дискурсу напередодні парламентських виборів залишалися анексія Криму і війна на сході України, Мінські домовленості та антиросійські санкції. Християнсько-демократичний союз / Християнсько-соціальний союз на чолі з федеральною канцлеркою А. Меркель вважає одним із найважливіших завдань східної політики врегулювання російсько-українського збройного конфлікту, яке має проходити не у воєнній, а виключно дипломатичній площині. Позиція ХДС / ХСС загалом узгоджується з положеннями передвиборчих програм Вільної демократичної партії та “Союзу 90 / Зелених”, які залишаються одними з найбільш послідовних прихильників України. Представники Соціал-демократичної партії Німеччини вважають, що в майбутньому Україна повинна стати “містком” між Росією та Заходом, а також акцентують увагу на необхідності скасування антиросійських санкцій за умови суттєвого поступу в реалізації Мінських домовленостей. Ультраправа “Альтернатива для Німеччини” та посткомуністи з партії “Лівих” утрималися від оцінки російсько-українського збройного конфлікту. Натомість вони активно виступають за скасування антиросійських санкцій, а передумовою тривалого миру на території Європи вважають насамперед розрядку у відносинах із Російською Федерацією. У висновках зазначається, що всі учасники “великої коаліції”, яку було сформовано за підсумками федеральних виборів 2017 року, поділяють погляди федеральної канцлерки на врегулювання російсько-українського конфлікту політико-дипломатичними засобами. Також одностайними виявилися позиції учасників коаліції щодо антиросійських санкцій. Цей факт дає підстави сподіватися на подальшу активну участь ФРН у врегулюванні російсько-українського збройного конфлікту.