П. Куліш і М. Костомаров у калейдоскопі українофільського руху (до 200-літнього ювілею П. Куліша)

• Дата: 2019
• Автор: Гончар, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Історіографічні дослідження в Україні
• Теми: До 200-річчя П. Куліша та 100-річчя І. Лисяка-Рудницького й О. Апанович
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182242
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: П. Куліш і М. Костомаров у калейдоскопі українофільського руху (до 200-літнього ювілею П. Куліша) / О. Гончар // Історіографічні дослідження в Україні. — 2019. — Вип. 30. — С. 6-35. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

У статті аналізуються особливості українського національного руху ХІХ ст. у світлі діяльності його провідних діячів – П. Куліша та М. Костомарова. Мета дослідження полягає у висвітленні полівекторності явища, без якого неможливо уявити історичний розвиток України ХІХ ст. П. Куліш і М. Костомаров – найяскравіші представники українофільства і два його полюси. Встановлено, що замолоду їх згуртував спільний інтерес до історії, мови, звичаїв, духовного світу, внутрішніх переживань, мрій українського народу. М. Костомаров і П. Куліш були членами Кирило-Мефодіївського братства, пройшли через арешт, Петропавлівську фортецю, заслання, переживали особисті драми, але ідеалам не зрадили. По-різному вони прокладали шлях у науку, визначали творчі пріоритети, формували соціокультурне оточення, однак перебували в одній інтелектуальній україноцентричній площині. У статті висвітлюються стосунки вчених на різних етапах творчого шляху. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті ряду чинників, що впливали на формування їх наукового світогляду та взаємовідносини (походження, виховання, освіта, характер, оточення), а також актуалізації впливу приватного життя вчених як фактору, що мав безпосередній вплив на їх творчість і громадянську позицію. Хронологічні межі дослідження – 40–60-ті рр. ХІХ ст. Методологія дослідження базується на хронологічному, порівняльному, аналітичному-синтетичному, історико-генетичному та біографічному методах. Обстоюється думка, що українофільський рух ХІХ ст. в особах П. Куліша та М. Костомарова отримав ідейний заряд на тривалий період національно-визвольних змагань.