Фунеральна культура ранньомодерного українського соціуму: історіографія проблеми

У статті комплексно розглядається історіографія фунеральної культури ранньомодерного українського соціуму, основні напрями та тенденції розвитку цієї проблематики в сучасній європейській історіографії, зокрема, у польській, де вона стала особливо популярною в останні десятиліття, а також у литовс...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Білоус, Н.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
Назва видання:Історіографічні дослідження в Україні
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182252
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Фунеральна культура ранньомодерного українського соціуму: історіографія проблеми / Н. Білоус // Історіографічні дослідження в Україні. — 2019. — Вип. 30. — С. 213-244. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті комплексно розглядається історіографія фунеральної культури ранньомодерного українського соціуму, основні напрями та тенденції розвитку цієї проблематики в сучасній європейській історіографії, зокрема, у польській, де вона стала особливо популярною в останні десятиліття, а також у литовській та білоруській. Наголошується на її міждисциплінарному характері і зацікавленості фахівців різних галузей науки: літературознавців, етнографів, істориків мистецтва і літератури, мовознавців, теологів, археологів, антропологів, археоботаніків, мікробіологів. Під час роботи застосовано системний аналіз та компаративний методи дослідження. Утім ця тематика, така популярна в європейській історіографії, викликає порівняно менший інтерес у вітчизняних істориків. Існуючі поодинокі дослідження pompa funebris стосуються переважно представників правлячої еліти (магнатерії, шляхти, духовенства, козацької верхівки доби Гетьманщини) і далеко не вичерпують даної теми. Попри те, що все більшу популярність у зарубіжній історіографії завойовують дослідження і публікація тестаментів – актів останньої волі, в українській історіографії представлено порівняно малу кількість праць істориків, які на підставі аналізу цих джерел розкривають духовний світ, матеріальну культуру, суспільні та родинні зв’язки, побут тогочасних жителів міст і т. п. У зв’язку з цим наприкінці статті пропонується перелік тем, які видаються перспективними: поховальні церемонії городян, прояви побожності і доброчинна / харитативна діяльність, уявлення тогочасних людей про сакральне, сприйняття святощів, есхатологічні страхи, матеріальна та релігійна культура українського ранньомодерного соціуму та ін.